Орторексія — наслідок моди? Як не впасти у крайнощі, поліпшуючи життя

Гостя — Наталія Наумова, кандидатка біологічних наук. Вона є медичною науковою співробітницею Венеціанського інституту молекулярної медицини, членкинею Європейської асоціації клінічних досліджень та Асоціації лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція».

Наталія Наумова: Сьогодні у популяризації науки є проблеми. Висвітлюючи наукові теми, завжди шукаємо компроміс: щоб це було компетентно обґрунтовано, але разом з тим популярно. Мій основний науковий інтерес зараз — біохімія харчування. Брала участь у кількох проєктах Європейської асоціації клінічних досліджень. Ми з’ясовували, що відбувається з клітинами при тій чи іншій дієті.

Розлади: харчової поведінки та психічні. Що спільного?

Наталія Наумова: Зараз є певна зацикленість і навіть мода, яка призводить до розвитку орторексії — нав’язливого неврозу правильного харчування. Людина уникає певного харчового продукту, переконана, що він для неї шкідливий. При цьому у неї діагностують серйозний психічний розлад. На такі обмеження можуть бути різні причини, погляди, але результат один.

Людина може боятися, наприклад, неорганіки. Вона вживає лише смузі або лише кіноа, або стевію. Здається, зараз навіть можна мати непереносність усього: глютену, лактози.

Целіакію, непереносність глютену, має насправді мізерний відсоток людей. Недуга складно діагностується. Більшість людей, які стверджують, що їхній організм не переносить глютену, не робили обстеження. Їхні переконання базуються лише на дискомфорті після вживання продуктів з глютеном. Їм би варто було б всього лише прислухатися до тіла, сходити до дієтолога чи дієтологині. Також варто вести кілька днів щоденник харчування. Тоді можна буде зробити висновки, що симптоматика пов’язана не з непереносністю, а, наприклад, з невдалою комбінацією харчових продуктів. Має бути спокійний грамотний підхід. А не уникання всього «небезпечного».

Я працюю з пацієнтками, яких до мене направляють психіатри та психотерапевти. Вони хочуть, щоб я, як науковиця, пояснила людині її справжній стан за її біохімічними, ендокринологічними аналізами. Я бачу цю дівчину: у неї є фобія-паніка щодо «заборонених» продуктів. Вона не може уявити, що з’їсть білий хліб або гречку, а не кіноа. Орторексія катастрофічно набирає обертів.

Це зараз не про фігуру, сантиметри та кілограми, це про тривалість і якість життя. Людина кидається у крайнощі. Це фанатичне прагнення робить життя менш якісним і дуже обмеженим.

Виваженим підходом до поліпшення якості та продовження тривалості життя є поєднання «золотих середин» у чотирьох аспектах:

• фізичні навантаження;
• гармонійне харчування;
• відпочинок і сон;
• зниження шкоди від алкоголю та куріння.

Три тези від гості:

• раціональне ставлення, «золота середина» у прагненні до збільшення тривалості життя, уникання недоведених ідей і пропозицій, слідування тому, що має наукове підґрунтя і на що відгукується саме ваш організм: те що добре для вашого родича, може не бути таким для вас;
• не варто ставити над собою дієтичні експерименти: якщо маєте певну генетичну схильність, можете отримати незворотні наслідки, розлади харчової поведінки, які важко буде діагностувати та лікувати;
• перевіряйте інформацію, шукайте першоджерела і правдиву інформацію.

Читайте також: Мозок, генетичні мутації, PHD в Німеччині: інтерв’ю з дослідницею клітин Вірою Єфремовою 

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS