Спростити бюрократичну процедуру, перевірити діяльність місцевої влади, дізнатися про стан довкілля, можливості, ініціативи, на що витрачають ваші податки можуть допомогти відкриті дані.
Де їх знайти, як ними користуватися та як не потрапити у халепу, повіривши неправдивій новині, для чого нам критичне мислення, пояснювали аналітикиня даних Оксана Ставнійчук та медіаексперт, засновник проєкту з протидії дезінформації «БезБрехні» та громадської організації «Центр аналітики і розслідувань» Олександр Гороховський.
Оксана Ставнійчук: Користувачам зручніше шукати ресурси та організації, які працюють з даними. Самотужки нема сенсу стягувати кілька гігабайт даних, щоб щось подивитися. Легше знайти чат-бот, створений на основі потрібної інформації, чи інший ресурс.
Необхідну інформацію можна отримати, подавши запит. Бажано вказати, щоб дані вам подали у таблиці Excel, яку можна копіювати та зручно зчитувати.
Олександр Гороховський: Ми інколи робимо висновки про якусь новину, переглянувши лише картинку, або заголовок. А потім переказуємо далі.
Бажано з’ясувати, звідки до вас потрапила інформація. Якщо це месенджер, боти, адаптовані під офіційні, а насправді фейкові, соцмережі, сумнівні інформаційні сайти, зробіть паузу. Не спішіть поширювати. Якщо джерело маловідоме, викликає сумнів, перевірте цю ж інформацію у топових медіа або виважених джерелах.
Дезінформація працює на ефекті «вау», там багато емоцій, мало фактажу, багато суджень. На цьому тлі ми відключаємо наше раціо.
Помітили непрофесійні дії журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики
Перевіряючи інформацію, поцікавтеся, що про це пишуть інші. Якщо медіа дотримується журналістських стандартів, ви побачите відмінності від вкинутої інформації, яку наближували до правдивої.
У великих відомих медіа багато інформації подається викривлено, останні 3 місяці цього побільшало. Є ще така тенденція — вкид з’являється в регіональному сегменті і його підхоплюють топові медіа. Наприклад, новина про змію, яка залізла у квартирі жителя Рівного. Ця інформація поширилася з цього міста і дійшла до ТСН. Переривши інформацію, джерела, ми з’ясували, що це відео з РФ. Ніхто не замислився, щоб погуглити це відео за елементарними ключовими словами.
Ми також помітили, що після початку карантину у людей упав рівень критичного мислення. Люди почали більше часу проводити у соцмережах. Тож отримують інформацію переважно звідти.
Читайте також: Критичне мислення у побуті: в регіонах з’являться клуби з медіаграмотності
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS