Чипування, змови й мішки з тілами: звідки беруть фейки про вакцинацію?

Говорили про боротьбу з дезінформацією та фейками про вакцинацію. Як ЗМІ впливають на вакцинацію проти COVID-19?

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Оксана Романюк,

Ольга Юркова

Чипування, змови й мішки з тілами: звідки беруть фейки про вакцинацію?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-ne_vedys-2021-04-08.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-ne_vedys-2021-04-08.mp3
Чипування, змови й мішки з тілами: звідки беруть фейки про вакцинацію?
0:00
/
0:00

Таку соціальну рекламу розповсюджує Міністерство охорони здоров’я, тим самим намагаючись заохотити людей врятуватись від хвороби. Паралельно з цим десятки, якщо не сотні, прикладів брехні й маніпуляцій щодо щеплення блукають мережею, радіо і телебаченням.

Україна опинилася на 1 місці в Європі за кількістю нових хворих на COVID-19. Водночас ми одні з тих країн, де найнижчий рівень вакцинації. На заваді вакцинації проти коронавірусу став не лише брак препаратів, але й недовіра українців до вакцин. За даними опитувань, вакцинуватися не готова половина громадян. Серед «відмовників» є багато медиків. Причинами відмови стають різні фактори. Ми розглянемо один – дезінформацію про вакцину і процес щеплення.

Як ЗМІ пишуть про COVID-19?

Говорили про дослідження того, як ЗМІ пишуть про COVID-19 з Оксаною Романюк, виконавчою директоркою Інституту масової інформації та членкинею Комісії з журналістської етики.

Оксана Романюк: Насправді цифри дуже тривожні, тенденції міняються від місяця до місяця. Буквально місяць-два тому ми фіксували близько 20% негативної інформації про вакцинацію в українських онлайн-медіа. Дійсно, є певна провина онлайн-медіа в ставленні українців до вакцинування, але більше питань є до соціальних мереж. В онлайн-медіа є все-таки обмеження на рівні журналістських стандартів, адже журналісти, зобов’язані перевіряти інформацію. КЖЕ реагує на всі ці речі. У соцмережах же нічого не можна проконтролювати! Там багато ботів, неправдивої інформації, з нею боротися дуже складно.

Зараз ситуація в онлайн-медіа змінилась. Зросла кількість позитивних новин про вакцинацію. Ми фіксуємо багато заяв від чиновників. Критики дуже мало, лунає вона швидше від політичної опозиції. І ця критика є маніпулятивною. Це переважно джинса.

Природа людини така, що вона схильна вірити якимось більш конспірологічним теоріям, думати, що від неї приховують якийсь негатив. Мені здається, для медіа було б дуже важливо зараз подавати інформацію збалансовано. Відсутність цього балансу дуже сильно контрастує з соціальними мережами й насправді не сприяє вакцинації. Це все помножується на те, що недовіра до вакцинації виникла не сьогодні. У нас завжди була проблема з довірою до системи, це давня традиція. Просто позитивом цю недовіру складно перекреслити, треба давати правду, тоді буде більше довіри. Однозначно треба щось робити з медіаграмотністю населення. Адже активна група громадян черпає інформацію з соцмереж.

Вікторія Єрмолаєва: Нещодавно Україна почала вакцинацію громадян. Набагато пізніше ніж деякі країни. У ЗМІ була навала маніпулятивних заголовків про буцімто смерть після вакцинації, які розповсюджували у соціальних мережах, нагнітаючи ситуацію.

Оксана Романюк: Питання безпеки – базова потреба людини. Якщо ви турбуєтесь про свою безпеку, ви маєте дочитати цю новину до кінця. Якщо ця інформація вас бентежить, викликає у вас занепокоєння – треба копати глибше. Шукайте інформацію в інших джерелах, фільтруйте інформацію, користуйтесь якісними медіа. Такі рейтинги медіа складаємо ми, Інститут масової інформації та інші громадські організації.

Щодо таких заголовків є три проблеми. Перша – дійсно бажання хайпанути на заголовку, зробити його клікабельним, щоб було більше переглядів. Ми боремось з цим. Якщо ви це бачите, то пишіть звернення до медійних громадських організацій, ми будемо реагувати.

Друга – журналісти такі ж люди, як і всі ми. Серед них є ті, хто вірять в чіпи! Журналістам та редакторам треба працювати над самоосвітою. Не треба сприймати журналіста як на 100% праву людину. Це така сама людина, як лікар, як поліцейський, вчитель. Варто користуватись здоровим глуздом, шукати якісні медіа і фільтрувати.

Третя причина – це чиновники. Серед чиновників також є ковід-дисиденти. Тут є питання до державної комунікації й до того, щоб був якийсь системний, стратегічний підхід.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо ви бачите фейки про COVID-19 або взагалі не задоволені роботою засобів масової інформації, можна надіслати скаргу на медіа через сайт Комісії з журналістської етики або поштою, інформація є на сайті КЖЕ. Якою б мала бути державна політика протидії дезінформації?

Оксана Романюк: Ми бачимо відсутність міжвідомчої комунікації. Є проблеми з комунікаціями між центральним рівнем і регіонами. На фейк набагато швидше реагують громадські організації, лише через день-три з’являється якась офіційна реакція влади. Так не має бути!

Потрібно не просто позитивно комунікувати, розказувати про закупівлю вакцини, а реагувати на виклики. Існує моніторинг медіа в регіонах, я сподіваюсь МОЗ його проводить. Результатом цього моніторингу мало б стати відстежування якихось трендів і підготовка реакцій уже відповідно до них.

У нас зараз з’явилося два центри з протидії дезінформації, обидва задекларували, що будуть покращувати міжвідомчу комунікацію. Ми поки не зрозуміли, на яких стратегіях це буде базуватись, які в них є повноваження, можуть вони покращити цю комунікацію чи ні.

Як лікарі об’єднались, щоб боротися з фейками проти вакцинації?

Медики запустили флешмоб на підтримку щеплення проти COVID-19 за гештеґом #ялікарявакцинуюсь, його підтримало МОЗ. У ролику про вакцинацію розповіли Оксана Знак, заступниця головного лікаря у Чернівцях та Лариса Гук, лікарка-інфекціоністка.

Основні теми дезінформаторів

Говорили про основні теми дезінформаторів, пов’язані з пандемією з Ольгою Юрковою, співзасновницею проєкту StopFake.

Ольга Юркова: Є велика кількість фейків про походження коронавірусу. Це різні конспірологічні теорії про те, що нібито це біологічна зброя, розроблена в лабораторіях.  За іншою версією це біологічна зброя, яка вийшла з-під контролю. Багато цих фейків пов’язують з Біллом Гейтсом, Соросом, всесвітньою змовою світового уряду, щоб зменшити кількість населення світу. Якщо раніше конспірологічні теорії були дуже глобальні, то зараз ті самі ідеї просувають такими точковими фейками.

Нещодавно наші фактчекери спростували у Facebook фейк про те, що нібито ПЛР-тести на COVID-19 можуть бути заражені пріонами. Це дуже небезпечний патоген, який потрапляє в мозок людини одразу. На фоні фейку про плани світової еліти скоротити населення планети в 10 разів це було б найбільш вдалим розв’язання цієї проблеми. Але зрозуміло, що це фейк.

Вікторія Єрмолаєва: Один з найбільш відомих фейків – про чипування населення планети. Було відео, яке активно розповсюджували, де нібито під мікроскопом дивляться на вакцини й знаходять там малюсінького робота, який і є цим чіпом, що вживлюється під шкіру…

Ольга Юркова: Насправді це відео про розробку мікророботів, яких вчені пропонують у майбутньому використовувати при складних операціях. Наразі це лише розробка. Вона точно не має жодного стосунку до вакцин проти COVID-19.

Наступна тема дезінформаторів – це ступінь небезпеки COVID-19. Це таке здебільшого ковід-дисидентське уявлення про те, що насправді коронавірус безпечний, що проблему штучно роздувають для того, щоб встановити тотальний контроль над суспільством. Поширювались фото чоловіка з чорним пакетом в руках, нібито навколо лежать мертві тіла і напис «У Бразилії мертвих носять в одній руці». Це фейк, насправді люди на фото не є мертвими. Коментарі там про те, що зростання смертності є штучним. Чорні мішки на конкретному фото є частиною акції протесту, яка відбулась у США 27 травня минулого року. Тоді протестувальники вирішили вшанувати пам’ять загиблих від коронавірусу. Вони вимагали також виплат безробітним.

Наступна категорія фейків – це карантинні обмеження, що це дуже погано, непродуктивно. Їх розглядають як інструмент управління і підкорення громадян, нав’язування їм певних речей. Нібито людям нав’язують додаток «Дія».

Найактивніше зараз поширюють фейки щодо вакцинації проти COVID-19, про небезпеку вакцинації або її неефективність. Також іноді просувають неперевірені, непідтверджені дані про успішність тих чи інших препаратів проти COVID-19 їх виробниками. Всі ці речі – фейки та маніпуляції, жодних ліків досі немає.

Вікторія Єрмолаєва: Хто і навіщо робить ці фейки? Чим займаються ковід-дисиденти?

Ольга Юркова: Рух ковід-дисидентів активний у всьому світі. Наприклад, у Німеччині є рух, який активно бере участь у масових акціях протесту проти карантину. В Україні теж були такі спроби. Звідки ж це береться? Це, звичайно, блогери, популярність яких стрімко підскочила під час пандемії коронавірусу. Це тема, яка хвилює всіх, певна небезпека і брак конкретної інформації.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису