Українські ЗМІ замовчують питання, пов’язані з іміджем Зеленського та його оточення — Панич

Говорили про глобальний рівень спаду свободи в інтернеті, формування та джерела дезінформації, як явища, правду і постправду, популізм та інформаційну війну.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Лідія Смола,

Олексій Панич

Українські ЗМІ замовчують питання, пов’язані з іміджем Зеленського та його оточення — Панич
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-ne_vedys-2021-09-23.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-ne_vedys-2021-09-23.mp3
Українські ЗМІ замовчують питання, пов’язані з іміджем Зеленського та його оточення — Панич
0:00
/
0:00

Не так давно вийшов звіт Freedom House про свободу інтернету у світі. Уряди у всьому світі дедалі більше стверджують свою владу над технологічними платформами, змушуючи підприємства дотримуватись цензури та нагляду. Це призвело до глобального спаду рівня свободи інтернету 11-ий рік поспіль. Найбільші погіршення за рік (з червня 2020 року по травень 2021 року) були зафіксовані у М’янмі, Білорусі та Уганді, де влада вжила суворих обмежувальних заходів на тлі виборчої та конституційної кризи.

Китай сьомий рік поспіль вважається найгіршим середовищем для інтернету. Китайська влада встановила вкрай жорсткі терміни ув’язнення за інтернет-інакомислення та повсякденне спілкування онлайн. Пандемія COVID-19 залишається однією з найбільш жорстко цензурованих тем.

Показник Сполучених Штатів знижується п’ятий рік поспіль. Неправдива, оманлива та маніпулятивна інформація продовжує поширюватися онлайн, впливаючи навіть на сприйняття громадськістю результатів президентських виборів 2020 року. Ситуація зі свободою інтернету в Україні за рік покращилася на 5 пунктів, зокрема через часткове припинення практик адміністративного блокування вебсайтів та скасування ліцензійних вимог для інтернет-провайдерів. Також були відкликані спірні законопроєкти, які могли обмежити свободу вираження поглядів в інтернеті.

Гості у цій програмі завдяки партнерству з Дискусійним ПЕН-клубом.
Обоє гостей брали участь в онлайн-дискусії «Як захистити демократію від деструктивних інформаційних впливів».

Олексій Панич — філософ, перекладач та громадський діяч, доктор філософських наук, членом Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.

Лідія Смола — професорка НТУУ «КПІ», докторка політичних наук.

Про інструменти маніпуляції й дезінформації

Олексій Панич: Це дуже різноякісні канали маніпуляцій, на кожен з них потрібна якась своя відповідь. Один з варіантів маніпуляцій  — гра з тим, про що ви знаєте і про що не знаєте. Якщо влада має контроль над найбільш потужними національними ЗМІ, то вона просто підказує, яку інформацію варто притримати. Цьогоріч, можна сказати, українські телеканали прогнулися так, як не прогинались з часів Януковича, а в певному сенсі — з часів Кучми. Як з цим боротись? Потрібно шукати інформацію і формувати самому собі інформаційний порядок денний.

Буває навпаки — інформацію нав’язливо підкладають, щоб ми її бачили. Цю технологію використовували, наприклад, для агітації за Brexit. Соцмережі мають дуже чіткий психологічний портрет будь-якого користувача чи користувачки. Відповідно до того, на що ми клікаємо, можна дуже чітко побачити, які теми для нас болючі. Людина, яка хоче спонукати голосувати за Brexit, робить мапу і розуміє, які болючі питання в мешканців селища. Кинемо їм рекламу в соцмережах, яка буде їх обурювати й провокувати агресію проти членства в ЄС. В іншому місці інша проблема, їм потрібно підкинути іншу інформацію — результат буде той самий. Третій варіант — так міксувати наявну інформацію, що вона підштовхне до хибних висновків. Це багаторівневі загрози, на кожному рівні треба шукати своє рішення.

Про маніпуляції й дезінформацію в українських ЗМІ

Українські ЗМІ замовчують питання, пов’язані з іміджем Зеленського та його оточення. Я бачив вже кілька таких кейсів за цей рік. Наприклад, про розслідування CNN по «вагнерівцях» промовчали всі основні телеканали. Онлайн-ЗМІ написали про це. Навесні був ще більш кричущий кейс, коли 5 провідних правозахисних організацій України дали спільну заяву, в якій закинули президенту, що він своїми указами порушує Конституцію та Кримінальний кодекс. Про цю заяву правозахисників не повідомив майже жоден новинний вебсайт, тільки «Новое время», не було згадки на провідних телеканалах.

Про межу між популізмом і адекватними обіцянками щось змінити

Останнім часом дуже популярне прислів’я, що якщо вам пропонують продукт і ви за нього не платите, то продукт — це ви. Якщо вам кажуть, що станеться диво, то дива не буде, буде обдурення. Коли вам пропонують прості рішення і швидкі гроші, то знайте, що це пастка. Популісти живляться з того, що пропонують швидко, без зусиль, але завтра, а так не буває. Чи не основна проблема українського виборця у тому, що він вірить в диво і дивотворців.

Чи можна назвати популізм виключно негативним явищем?

Популізм може бути корисним в тільки в одному сенсі: якщо ви йдете за популістом і приходите до плачевного результату. Бо це може вас чогось навчити. Коли ви у демократичній країні й маєте право голосу, це те саме, що права на керування автомобілем, тільки ви не один, кермуєте всі разом країною. Якщо популіст звабив вас на якісь непродумані голосування, то потрібно навчатись на своєму досвіді. Не думаю, що ми відмовимось від демократії через те, що не можемо як виборці всі гуртом розпорядитися своєю демократією. Тільки в цьому популізм  добрий — він дає змогу навчитися на власних помилках.

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики

Про критичне мислення

Лідія Смола: Неможливо, щоб абсолютно всі люди користувались критичним мисленням. Це нереально. Критичне мислення вимагає ставити питання про джерела інформації, шукати інші думки, порівняння, думати про те, що було раніше, кому це вигідно. Простіше ж ввімкнути канал, який любиш, поставити пляшку пива і весело провести час, відчуваючи зменшення тривожності. Сучасна людина живе в тривожності, а популісти зрозуміли це. Вони сказали: «Оберіть нас — буде вам щастя, вам не буде страшно». Вони пішли маніпулятивним і підлим шляхом. Їхня основна ідея — зниження цієї тривожності.

Яким шляхом пішли західні країни, які вже років 20 це аналізують? Вони ввели у школі курси, де показують, як аналізувати інформацію. Є багато людей, які вже виросли на цьому. Тепер маємо інструмент, який вже показав свою ефективність і може допомогти. Йдеться про творення своєї моделі світу — наратив. Це не опис, а інструкція до розуміння реальності. Наративи — це умовні лінзи, під якими ми дивимось.

Реальний деструктивний вплив — це не тоді, коли Скабєєва (російська журналістка-пропагандистка — ред.) виходить і говорить безглузді речі, а коли показують, як добре жилось в Радянському Союзі, закликають так жити знов. Потрібно створювати ментальні рамки, де можна було б ставити наш майбутній досвід, нашу картину світу. Все це в нас є. Історії перемог — це те, що формувало б захисну смугу. Потрібно пам’ятати, що змінює і захищає країну активна й вдумлива меншість.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики 

Повну програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису