Гостя — Світлана Остапа, голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії «Україна», членкиня Комісії журналістської етики.
Світлана Остапа: В Україні вистачає чесної та правдивої журналістики. Крім того, ми маємо різні структури, в тому числі й урядові, які борються з російською дезінформацією. Є спеціальні проєкти, які створені спеціально для цієї боротьби. Все це загалом дає дієвий результат.
Світлана Остапа: В Україні стратегічні комунікації в державних органах ще не налаштовані належним чином. Є проблема донесення правдивої інформації «людською», нескладною мовою. До прикладу, історія про нібито заборону військовозобов’язаним чоловікам залишати місце реєстрації без дозволу військкомату. Спочатку з’явилося це повідомлення, потім — пояснення, які також не були досить зрозумілими звичайним громадянам. Через офіційну, складну мову почалися гнівні відгуки та обговорення. А треба було просто пояснити «людською» мовою. З цим також треба щось робити. Бо цим користується російська сторона. Вони наганяють паніку та розганяють це як «зраду».
Наша основна мета — донесення правдивої інформації до нашої аудиторії, а не постійне відбивання фейків з російської сторони. Нам у себе всередині треба працювати.
Світлана Остапа: В Україні вже є досить багато ініціатив, які борються з дезінформацією та розвінчування фейків. Завдяки цьому українці почали більш прискіпливо ставитися до інформації, перевіряти її. Критичне мислення підвищується. І це дуже добре.
Але, на жаль, в Україні досі є нечесні медіа та ті, які працюють з проросійським нахилом. Це небезпечно. Особливо — в часи повномасштабної війни.
Є така думка, що зараз (під час війни) не треба критикувати владу, медіа. Але я не погоджуюсь. Коли щось робиться неправильно, ми маємо про це говорити. Цим ми й відрізняємось від російської диктатури.
Читайте також: Ми більше, ніж вони, знаємо про роспропаганду — Лігачова про «хороших російських журналістів»
Світлана Остапа: Найближчим часом в Україні це питання буде підійматися на найвищому рівні. Йдеться про низку законопроєктів, які обов’язково має ухвалити Україна, якщо вона хоче стати членом Євросоюзу. Наприклад, Закон про медіа. Його напрацьовували майже 10 років. На жаль, далі реєстрації він не рухався. Олігархічні структури не хотіли міняти правила медіа. Тому навмисно цей процес затягували. Нова влада підготувала оновлений законопроєкт. Це своєрідний мінікодекс. Там йдеться про мову ворожнечі та багато іншого, важливого для існування правдивого та незалежного медіапростору.
Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики
Зустрілися із непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS