facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Проблема радянської людини у тому, що не було тяглості поколінь, вона нічого не знала про час своїх батьків — Філімончук

Продовжуємо говорити про радянське кіно. Чому постать міліціонера Жеглова з телесеріалу «Місце зустрічі змінити не можна» виявилася вагомішою за іншого персонажа з цієї картини — Шарапова? Чи можна вважати стрічку «Закоханий за власним бажанням» фільмом про відмову від амбіцій? Та як опрацьовували радянську дійсність режисери студії «Вірменфільм»?

Проблема радянської людини у тому, що не було тяглості поколінь, вона нічого не знала про час своїх батьків — Філімончук
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про це з ведучими Дмитром Белобровим та Григорієм Пирліком дискутують кінокритик Ігор Грабович, психолог Юрій Філімончук, а також кінокритикиня з Вірменії Діана Мартіросян.

Кінокритик Ігор Грабович розповідає, який фільм, на його думку, найкраще характеризує 70-80 роки.

«Я назвав би усім відомий серіал «Місце зустрічі змінити не можна». Це класичний фільм, в якому є чітка модель радянського життя. З одного боку є сталініст Жеглов, який вважає, що «вор должен сидеть в тюрьме», з іншого боку людина нової епохи — Шарапов, який вважає що до людей потрібно ставитися м’яко і не використовувати закон для насилля».

«Місце зустрічі змінити не можна»

Кінокритикиня Діана Мартіросян обрала як приклад фільм «Крупний виграш» (прим. ред. – фільм режисерів Альберта Мкртчяна і Петра Днояна, знятий у 1980 році).

«Головний герой фільму, який вийшов на пенсію, залишається непотрібним суспільству. Він випадково виграє у лотерею «Запорожець». Після цього його життя перетворюється на рутину, він не може отримувати задоволення від свого виграшу. Підіймається питання, що він винен як людина, якій пощастило, не сам отримувати задоволення, а приносити користь суспільству — розвозити своїх сусідів. Якщо ж вони отримують відмову — це сприймається з нерозумінням, тому що він же винен служити на благо суспільству — цей Запорожець і сам герой фільму» — розповідає Діана Мартіросян.

«Крупний виграш»

Юрій Філімончук коментує фільм «Закоханий за власним бажанням».

«Це був такий крик втраченого покоління, яке не могло знайти себе в цих умовах, хотіло жити своїм життям, але не знало цього життя. Проблема радянської людини була у тому, що не було тяглості поколінь, практично ти нічого не знав про час своїх батьків — вони приховували своє походження, життя з міркувань безпеки.

Цей фільм режисера Микаєляна, який був на відверто прорадянських позиціях, але не був прямим пропагандистом. Він знімав такі дуже м’які історії, у яких намагався показати, що людина завжди може знайти шлях і почати життя з нуля. Цей фільм про те, що людина себе віднаходить. Віднаходить свій шлях, скидає стереотипи, які вона має, так само і жінка, яку він зустрічає. Вони фактично як радянські Адам і Єва — починають нове життя».

«Закоханий за власним бажанням»

Випуск можна послухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

В українському кіно перемагають фільми жінок і про жінок — кінокритикиня

В українському кіно перемагають фільми жінок і про жінок — кінокритикиня

Бути геєм в Україні — це постійно отримувати погрози: коли ми побачимо зміни

Бути геєм в Україні — це постійно отримувати погрози: коли ми побачимо зміни

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат

«Затягують» не конкретну справу, а справи Майдану загалом — адвокат