Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Як працює зараз практика

Співголова ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова пояснює, що раніше, якщо дитина отримувала оцінки з одного спеціалізованих предметів менш як 6 балів, особливо це стосувалося шкіл спеціалізованих з поглибленим вивченням англійської мови чи математики, то педагогічна рада могла залишити такого учня на другий рік.

Вона зауважує, що цю норму застосовували рідко, оскільки Міністерство фінансів завжди було категорично проти. Це не з дешевих задоволень — залишати дітей на другий рік. На сьогодні у першому-другому класі за заявою батьків можуть залишити дитину на другий рік. Далі вже це можливо, якщо оцінка дитини з української мови, літератури та математики буде нижчою 3 балів. Але цю норму ніхто ніколи не застосовував.

Читайте також: Поки не закінчиться війна, будь-який заклад освіти — у зоні ризику — Олег Шаров

Чи потрібно це

На думку Альони Парфьонової, є певна доцільність у тому, щоб залишати дітей на другий рік. В Україні є величезні освітні втрати й розриви. Наприклад, дитина два роки провчилася в німецькій школі, і вона повертається в Україну. Там було навчання за різними освітніми програмами та методиками, а ще без українського компонента. Коли батьки хочуть, щоб дитина подолала ці освітні втрати, то їм можна запропонувати такий варіант: якщо ви виїхали з 5 класу, то повертайтесь у 6 клас, а не в 9.

Експертка розповідає, що наразі коли діти повертаються із-за кордону, то вони привозять свої довідки з іноземних шкіл. На педагогічній раді, застосовуючи рекомендації Міністерства освіти, іноземну систему оцінювання переводять в нашу 12-бальну. При цьому не враховується те, що фактично дитина вивчала. Далі зараховують її в той клас, у який вона по віку може зараз йти.

«А є батьки, які дійсно розуміють, що школа — це не камера схову, а місце — для опанування певних знань. Тому вони зацікавлені в тому, щоб дитина дійсно отримала знання і подолала ці освітні втрати», — зауважує вона.

За її словами, порівняти освітні програми дуже складно, тому що вони абсолютно різні. Важко переводити оцінки закордонної школи в нашу систему.

«Наприклад, там є предмет Science (наука). Якщо дитина отримала бал C з цього предмету, то його переводять у 5-6 балів. Але точно не вважають, що це може бути 3 бали. А що таке Science? Це географія, фізика? Що це взагалі? Дитину зараховують у той клас, у який по віку зараз потрібно зробити. Та й усе», — зазначає співголова ГО «Батьки SOS»

Водночас вона вважає, що багато батьків зараз звертають увагу саме на не перебування дитини в школі, а на отримання знань дитиною в школі. Багато батьків побували вже за кордоном і побачили, що немає нічого страшного в тому, щоб дитина закінчила школу у 18 років.

«Механізму подолання освітніх втрат в Україні немає. Просто залишати всіх дітей, щоб опановувати трудове навчання, фізкультуру і всі предмети, які є в освітній програмі, не є доцільно», — говорить експертка.

Слухайте також: Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад

Чому це дорого

Співголова ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова пояснює, що йдеться про місце дитини на повторне навчання. Тобто цю субвенцію державі потрібно буде прораховувати. Треба закласти гроші на педагогічне навантаження (заробітну плату), розрахувати енергоносії та інші деталі.

«Якщо це буде велике місто, то дитина, яка залишиться на другий рік, забере можливість в іншої вступити в цю школу. Їй доведеться переходити в іншу.

Тому через недоцільність цього, вже давно намагаються не робити це масовим явищем. Держава просто не буде спроможна забезпечувати все. Бо тоді ми в класах будемо мати не по 30 дітей, а по 35-40. А це вже погіршення якості освіти», — каже експертка.

Як компенсувати освітні втрати

За словами Альони Парфьонової, освітніми втратами зазвичай переймаються батьки. Якщо дитина здаватиме НМТ та вступатиме в університет, то їй наймають репетиторів, щоб вивчити хоча б чотири предмети, які вимагаються. Водночас, системної роботи держави в цьому напрямку немає.

Експертка розповідає, що є місцеві ініціативи. У Києві робили у червні якісь додаткові освітні курси, факультативи для учнів. У той же час, ці ініціативи ніяким чином не передбачені в оплаті праці вчителя, а це для нього буде додаткове навантаження. Місто намагається додати 20% доплати та якось домовитись з працівниками освіти. Але це все ще точкові рішення, немає системності.

Читайте також: Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

Довідково

Нагадаємо, освітня омбудсменка Надія Лещик запропонувала надавати школам право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі з метою компенсації навчальних втрат.

За її словами, учнів варто залишати на другий рік у разі наявності однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків або відсутності впродовж одного навчального семестру.

Чиновниця пропонує в такому разі залишати дітей на повторний курс за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі