Принцип «Кадри вирішують все» — призвів до того, що кадри стали нефункціональними
Продовжуємо розмову про державну службу у Радянському Союзі. Гості студії — Голова Нацагентства з питань державної служби Олександр Стародубцев, політолог та журналіст Денис Юдін та науковий співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з празького Карлова університету Олександр Морозов.
За радянських часів формально було законодавча, судова, виконавча влада, але який зв’язок був між ними й за яких обставин можна було казати про незалежність цих систем?
«Усередині радянської системи було таке поняття, як відомчість. Ці люди дуже сильно переслідували інтереси не тільки свої, а й відомства, яке очолювали. Одна з основних проблем, через яку Радянський Союз прийшов до того невтішного стану, в якому під кінець перебував, була саме в тому, що відомства були зачинені одне від одного, вони переслідували свої інтереси», — додає журналіст Денис Юдін.
Денис Юдін наводить як приклад Чорнобильську катастрофу, коли різні атомні станції підпорядковувалися різним відомствам і інформація про те, що відбувалось на Ленінградській АЕС була практично недоступною. Ніякого розслідування не відбувалось, що й призвело до трагедії.
Принцип «Кадри вирішують все» — призвів до того, що кадри стали нефункціональними. Чи можна сказати, що це сталінське надбання, розповідає журналіст Денис Юдін.
«Звісно, тому що вся ця ідея класової боротьби призвела до того, що величезна кількість людей, які могли професійно працювати опинилися поза процесом. Їх долучали, але все-таки заміна відбувалась і ті люди, які приходили через партійну кар’єру мали значно нижчий професійний рівень. Сталін зіграв в цьому велику роль, тому що момент лояльності для нього мав першочергову роль при призначенні на посади», — додає журналіст Денис Юдін.
Повна версія розмови — у звуковій та відеоверсії.
Випуск підготовлений за підтримки Freedom House Україна.