Фото з сайта cont.ws.
«Посредине дня мне могилу выроют, а потом меня реабилитируют». Так починається вірш поета Олександра Аронова «1956-й».
Цьогоріч виповнилося 65 років з моменту проведення XX з’їзду КПРС, на якому перший секретар президії ЦК Компартії Микита Хрущов проголосив доповідь «Про культ особи та його наслідки». Напівкругла дата залишилася майже непомітною. Але саме після XX з’їзду почалися масштабна хвиля реабілітації репресованих та послаблення режиму. Цей період отримав назву «Відлига».
Як сприйняли доповідь Хрущова одразу після проголошення? Як цю подію можна оцінювати зараз? Розмірковують старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олег Бажан та історик, журналіст Філіп Дикань.
Перегляд політики Йосипа Сталіна почався майже одразу після його смерті, наводить контекст Олег Бажан. Критика сталінських злочинів та звільнення репресованих стали одним з методів внутрішньопартійної боротьби.
«Сталін не залишив політичного заповіту, не сказав, кого він бачив керівником країни. Розгорнулася політична боротьба. Процеси реабілітації стали гарним інструментом боротьби за політичний Олімп.
Тему репресій почав використовувати Лаврентій Берія — один з претендентів на крісло №1. Він знайомив вузьке коло президії ЦК з тим, що відбувалося в країні, показував масив документів про кількість заарештованих. Інший претендент на посаду лідера держави, Георгій Маленков, за 5 днів після смерті Сталіна закликав зупинити практику культу особи», — розповідає Олег Бажан.
Звільнення репресованих теж у 1953 році розпочав Лаврентій Берія — один зі сталінських поплічників. Олег Бажан пояснює: генеральний комісар державної безпеки, а з березня 1953 року міністр внутрішніх справ СРСР Берія добре розумів, що відбувалося в таборах.
«Він хотів реформувати пенітенціарну систему, скоротити кількість в’язнів, які «не працювали на народне господарство», як висловлювалася тоді провладна преса», — додає Олег Бажан.
Далі розповідає Філіп Дикань:
«Берія пропонував скасувати зовнішні чинники. Такі, як носіння портретів членів політбюро, оголошення славословлень. І це не могло не обурювати його колег і товаришів».
Берія програв у боротьбі за владу: його було заарештовано і страчено в грудні 1953 року. А Микита Хрущов продовжив використовувати тему сталінських репресій.
При цьому Хрущов не визнавав — принаймні, публічно — свою відповідальність за репресії. Адже його підписи теж можна побачити на розстрільних списках.
«У 1953 році Хрущов підписав документ про створення музею Йосипа Сталіна. Тобто тоді питання про «розвінчання культу особи» не стояло. До усвідомлення цієї пропагандистської акції Хрущов підходив послідовно. Підняти питання культу особи Хрущов, швидше за все, вирішив перед ХХ з’їздом КПРС», — каже Олег Бажан.
«У своїх мемуарах Хрущов пише, що він був просто нажаханий тим, що накоїв під час репресій. Коли він почав ознайомлювати членів політбюро з планами щодо реабілітації, Климент Ворошилов запитав: «Микито, а як же ми? Що з нами робити?». І це було дуже влучне запитання. Якщо розвінчувати цю систему, визнавати жахливі дії, участь у вбивстві людей, треба виходити першому, починати з себе. Але цього не відбулося. Хрущову та його прибічникам було страшно. Вони не захотіли заплямовувати свою честь», — додає Філіп Дикань.
Доповідь Хрущова на XX з’їзді похитнула віру партійців в комуністичні ідеали. Також дії радянського керівництва зазнали критики з боку комуністичних Китаю та Албанії, де були побудовані культи, аналогічні сталінському. Зараз, вважає Філіп Дикань, XX з’їзд можна розцінювати як «першу тріщину в залізобетонній стіні радянщини».
На думку Олега Бажана, у питанні реабілітації та боротьби з культом особи Сталіна головною метою Хрущова була боротьба за владу. Цю тезу історик аргументує історичним фактом: Сталіна з Мавзолею винесли лише за 5 років після XX з’їзду — в 1961 році.
Повну версію слухайте в доданому звуковому файлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS