У СРСР найбільш небезпечним був спалах сибірської виразки на Уралі, але інформацію приховували — Курпіта

Був чи не був коронавірус у СРСР?
Які нові звички пандемія коронавірусу принесе в суспільство та чому ми так мало знаємо про епідемії у Радянському Союзі?

Ведучі

Дмитро Бєлобров,

Григорій Пирлік

Гостi

Володимир Курпіта

У СРСР найбільш небезпечним був спалах сибірської виразки на Уралі, але інформацію приховували — Курпіта
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/Antykul-t_epidemii_25.03.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/Antykul-t_epidemii_25.03.mp3
У СРСР найбільш небезпечним був спалах сибірської виразки на Уралі, але інформацію приховували — Курпіта
0:00
/
0:00

Гість студії – лікар-інфекціоніст, колишній директор Центру громадського здоров’я МОЗ Володимир Курпіта. Також ситуацію коментують журналіст, дослідник архівів радянських спецслужб Едуард Андрющенко та житель Одеси, бізнесмен Роман Топілов.

Григорій Пирлік: Чому рекомендації про відмову від рукостискання на період епідемії римуються з періодом, коли була епідемія іспанки на початку 20-х років минулого сторіччя?

Володимир Курпіта: Історія римується, але насправді вона на іншому рівні. Стало зрозуміло, чому це відбувається. Є дослідження інституту Хопкінса у США, що людина свідомо чи несвідомо торкається свого обличчя до 40 разів за одну годину. Оскільки вірус передається повітряно-крапельним шляхом, крапельки можуть осідати на поверхні, які ми торкаємось, після цього, коли торкнулись цих поверхонь ми можемо занести його собі на слизові. Це правильно, це нові звички, які конкретна пандемія коронавірусу принесе в суспільство.

Волонтери Американського Червоного Хреста 1917 -1918 годів готують хірургічні перев’язочні матеріали.

Дмитро Бєлобров: Яка епідемія, на вашу думку, в радянські часи була на вашу думку найбільш небезпечною для людей? Що змінила ця епідемія в повсякденному житті в Радянському Союзі?

Володимир Курпіта: Радянський Союз інтенсивно приховував дані про епідемії, через це я не можу назвати конкретні випадки впливу на побут. Проте, на мою думку, найбільш небезпечним був спалах сибірської виразки на Уралі, оскільки це було пов’язано з біологічною зброєю. На щастя, Україна зараз має підписану конвенцію про нерозповсюдження і не виробництво біологічної зброї, але такі ризики залишилися. Це була найнебезпечніша ситуація, про яку наші громадяни, на жаль, дуже мало знають. Це було досить далеко й інформація приховувалася.

Початок ХХ сторіччя взагалі характеризувався великою кількістю інфекційних хвороб — тиф, чума. З одного боку вивчались ці інфекції, з іншого — були запроваджені заходи і була створена санітарно-епідеміологічна служба, яка відповідала за попередження цих інфекцій. На той момент, нагадаю, не існувало антибіотиків, дифтерія і кір були великою проблемою.

Саме слово «карантин» походить з італійської, ще з 14 сторіччя. Було виділено спеціальний острів у Венеції, де всі, хто припливали повинні були відбути 40 днів. Зараз ми трохи маніпулюємо словом карантин, це все-таки обмеження, а не повна ізоляція.

Хворі на іспанку в госпіталі в США, 1918 рік

Григорій Пирлік: Чи стикалась з коронавірусами радянська влада? Це ж не нове явище.

Володимир Курпіта: Коронавіруси дійсно відкриті ще 50 років тому, але вони спочатку мали наукове значення. Говорити про коронавірусну інфекцію за радянських часів я б не став, але те, що вона була — так. В Україні вона теж реєструвалась, минулого року ми реєстрували коронавірусну інфекцію, але зараз ми говоримо про новий тип коронавірусної інфекції – COVID-19.