Усвідомлення другої світової війни в Україні змінювалося щонайменше тричі — історик Василь Павлов
Говоримо про зміни ставлення до другої світової війни за період незалежності України та основні міфи, пов’язані з участю СРСР у цій війні.
Гість студії — військовий історик, головний спеціаліст відділу аналізу Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Василь Павлов.
За словами історика, кожна українська революція за останні тридцять років мала наслідком переусвідомлення подій другої світової війни.
«Докорінна перша зміна відбулася наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років, апогеєм чого стала Революція на граніті. Друга хвиля сталася після Помаранчевої революції — наприклад, президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України, з одного боку, Степану Бандері і Роману Шухевичу, а з іншого боку — радянській підпільниці Тетяні Маркус, яка уособлювала радянський рух опору в Україні. Після Революції Гідності, в умовах гібридної війни, тематика другої світової вийшла на публічний рівень», — нагадує Василь Павлов.
Історик має пояснення, чому досі різні ідеологічні табори піднімають події другої світової на шпальти.
«У суспільній свідомості як позитивні, так і негативні моменти досі пов’язані або з другою світовою, або з героїчними подвигами дідів, які воювали у «Великій Вітчизняній війні». У мене дійсно діди воювали. Але цей контекст був спаплюжений у свідомості громадян Росії, в російській історичній політиці Росії. У нас багатьох є численні історії, пов’язані з другою світовою, передднем другої світової, життям наших родичів в окупації», — розповідає Василь Павлов.
На суспільну свідомість досі впливають і пісні про другу світову війну. Достатньо згадати пісню «Священна війна», яку в 2014 році співали проросійські мітингувальники, що вважали себе борцями з «українським фашизмом». А, з іншого боку,цю саму пісню співали учасники «Маршу пенсіонерів» у Мінську — ті, хто протестували проти режиму Олександра Лукашенка.
«Ця пісня довго була мобілізаційним маркером, щоб у людей запускалися, з одного боку, патріотичні почуття, а з іншого боку – почуття «чесної ненависті». Ця пісня з’явилася ще у 1914 році і використовувалася для мобілізації російського суспільства для боротьби з Німецькою імперією», — пояснює історик.
Повна версія розмови — у доданому файлі.
Слухайте «Антикульт» у подкаст-плеєрах. Подробиці за посиланням.