Прокурор змусив «беркутівців» підписати документ, що вони добровільно ідуть на обмін, щоб сьогодні відбулося заочне правосуддя — Віталій Титич
Адвокат родин Героїв Небесної Сотні Віталій Титич аналізує рішення суду про заочне судове провадження щодо трьох ексберкутівців, яких підозрюють у розстрілах на Майдані.
Святошинський районний суд Києва дав дозвіл на заочне судове провадження щодо трьох ексберкутівців, обвинувачених у справі розстрілів людей на Майдані під час Революції гідності.
Андрій Куликов: Наскільки це зрушить справу, на вашу думку?
Віталій Титич: Питання скоріше в тому, наскільки це зможе нівелювати негативні наслідки, створені обміном і всіма процедурами, пов’язаними з цим. Безперечно, об’єднання і повернення в один процес розгляду щодо всіх обвинувачених виконавців терористичного акту — це позитивний момент, рух уперед. Це дасть можливість мінімізувати негативні наслідки. Усі ці «дикі танці» з обмінами були якраз спрямовані на розвалення процесу. Безперечно, захист і обвинувачені будуть використовувати це доволі активно, це не кінець, це тільки початок проблем.
Андрій Куликов: Чи є у вас підстави говорити, що цій темі приділяється мало увагу у ЗМІ?
Віталій Титич: Це є очевидним. Так, люди не можуть 7 років бути активними учасниками, заціпленою особою стосовно цих процесів. Наш сусід та влада генерують нові виклики, які відволікають людей і змінюються акценти. Цей злочин відходить на задній план суспільної уваги. Це одне з ключових досягнень, на що й були спрямовані дії тієї сторони, осіб які організували цей злочин. Ідея полягала якраз в тому, щоб максимально розтягнути в часі провадження, що призвело до зменшення уваги громадськості й розуміння, що відбувається.
7 років тому було допитано ключових свідків процесу, які зняли одне питання і поставили інше. Рік тому були допитані реальні снайпери, які давали покази щодо цих обставин — чому вони були направлені на Майдан, яке у них було завдання, що вони бачили, що робили, і головне — чого не зробили. Ці речі є вкрай важливими для подальшого врегулювання суспільних відносин, які пов’язані з масовими протестними акціями, як на міжнародному рівні, так і в середині країни. Торік все це лишилось поза увагою, навіть ті ЗМІ, які слідкують за процесом не зафіксували цей момент і не надали йому належної оцінки.
Андрій Куликов: У чому перевага того, що заочне судове провадження дозволене? Як допитати цих свідків або обвинувачених?
Віталій Титич: Захист створює проблеми для того, щоб за формальними обставинами поставити під сумнів можливий вирок у цій справі. Ідея так званого обміну цих осіб полягала в створенні цих проблем. Це могло б бути реалізовано. Робота одного з прокурорів, представника обвинувачення, лишилась тоді за лаштунками. Спеціальний судовий розгляд за відсутності обвинувачення за нашим законодавством можливий тільки за умови, якщо буде доведено, що обвинувачений ухиляється, не з’являється до суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У контексті обміну відбулась наступна процедура. Вказані особи поза їх волею, формально, були під контролем української сторони передані іншій стороні. Формально людей передали не за їх волею, а за рішенням президента Зеленського на вимогу Путіна. Тобто таким чином нівелювалось ухилення. Проте прокурор Земсков змусив «беркутівців» підписати документ, що вони добровільно ідуть на обмін, щоб сьогодні відбулося заочне правосуддя.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS