«Профтехосвіта має ще більше значення для тоталітарної країни, яка влаштовує війни»

«Війну Росії проти України вже можна назвати дроновою війною»

Альона Нестеренко: Отже, здавалося б, де пропаганда, а де профтехосвіта. Ми вже говорили про освіту загалом. Уже був у нас випуск у рамках цього проєкту. Але виявляється, що навіть профтехосвіту росіяни можуть використати на власну користь. Отже, як вони саме цю тему розкручують у цілях просування своєї пропаганди?

Олена Чуранова: Насправді профтехосвіта, вона ще більше значення має для тоталітарної країни, яка влаштовує війни, чинить агресію.

Тому що якого віку діти переходять у профтехосвіту? Це діти 15-18 років. Тобто це якраз той вік, коли треба сконцентруватися над мобілізаційним потенціалом або використати їх для інших потреб війська. І якщо ми говоримо про профтехосвіту, то бачимо, що в Росії якраз вона переходить в напрямок саме будування дронів і створення підготовки спеціалістів до цих дронових військ. Тому що ми бачимо, що сьогодні війну Росії проти України вже можна назвати дроновою війною.

І те, що в Ірані зараз відбувається, теж дрони починають активніше використовуватися… Тобто загалом тенденція іде до того, що дрони стають основною зброєю під час війн. Тому, звісно, Росія робить все, щоб ті діти, які закінчили дев’яті класи, або готувалися воювати, або готувалися складати ці дрони, ремонтувати дрони, які були пошкоджені.

Алабуга

І ми вже це бачимо, ці кейси. Один із найгучніших, звісно, про який багато хто писав, це те, що відбувається вже зараз в Алабузі, це в Татарстані. Там, де створили при коледжі… Тобто діти вступають у звичайний коледж, але що вони починають там робити, — вони починають складати дрони, і паралельно починають працювати на заводі, де вони складають ті самі «шахеди», які потім обстрілюють Україну.

І навіть вони отримують певні гроші. Тобто це повноцінна робота, по суті, а не навчання. І, звісно, там різні розслідувачі кажуть про те, що навіть ці підлітки працюють без вихідних, поширюються різні пропагандистські ролики, як їм там, насправді, «дуже класно працювати», «ідіть всі до нас».

І це тільки Татарстан, але загалом тенденція така, щоб створювати ще більше таких коледжів. Зокрема, і під Москвою вже, не знаю, чи збудували чи ні, але принаймні минулого року, говорили про те, що будуть створювати просто окремий коледж, який буде спеціалізовано готувати випускників, спеціалістів для цих дронових військ.

І вони збираються випускати по три тисячі студентів щороку для потреб таких військ. Ну і ми також з тобою вже, коли говорили про освіту і пропаганду, зазначали, що, дійсно, Росія вже має певну рознарядку, так звану, тобто вона надсилає в університети, це навіть не про техосвіту, але щоб показати, що, по суті, оця вимога, вона на всі сфери поширюється, і в кожного університету є певна кількість студентів, які вони зобов’язані відправити до війська, саме от розробити з них цих операторів БпЛА.

І як, власне, університети це роблять, або профтехучилища це роблять, навіть якщо один якийсь курс не був зданий, якщо якийсь один «незарах», починається тиск на такого студента, починаються «серйозні розмови», що «ти не зможеш далі продовжити навчання», але «ось ти маєш перейти, іти в армію, так як там вже беруть з 18, і ти можеш вже служити і «нас захищати».

А як профтехосвіта працює зараз в Україні?

Коментар Сергія Савицького, керівника центру професійно-технічного навчання Київської школи економіки. Про реформу профтехосвіти в Україні і те, як нині там працюють із бізнесом

«Реформи профтехосвіти — це прекрасно, і якщо казати дуже коротко, то це по суті про повернення профтехосвіти до економіки. Щоб профтехосвіта зараз відповідала на те, чого потребує економіка зараз, і буде потребувати завтра, а не те, що вона потребувала вчора. Щоб профтехосвіта рухалась у трендах із економікою.

Як це буде працювати? По суті це про те, що має переглядатись програма, мають переглядатись в цілому комунікаційні програми, щоб люди краще розуміли те, що треба буде завтра і чим мене це привабило б. І другий момент, коли я кажу про економіку, це ж по суті про інтеграцію в бізнес. Тобто зараз бізнес — це дорівнює економіка, і відповідно, ті програми, які будуть створюватись, які будуть зараз перезапускатись, вони мають працювати на те, що зараз потребують певні компанії, ті навички, яких вони потребують.

І дуже добре, що сама реформа також створює певні механізми для бізнесу, щоб бізнес, скажімо так, брав шефство над закладами профтехосвіти, там є така можливість через наглядові ради… відповідно бізнес буде профосвіті диктувати таким чином, що треба зараз, які люди потрібні, з якими навичками і коли вони потрібні. Ну відповідно це також створює певну гнучкість для професійної освіти, особливо якщо казати про дорослих, тому що зараз суттєвий дефіцит кадрів на ринку, треба активніше залучати доросле населення, я кажу доросле — це 18+, тобто не діточки 9 класів. Відповідно, якщо раніше навчання було прив’язане до термінів і якість визначалась термінами, то зараз якість буде визначатись опанованими навичками, а опанував ти їх за рік або за декілька тижнів, це вже не важливо, головне результат.

Тобто це якраз про ту саму гнучкість. Є Рада, яка стоїть над професійним закладом. У Раду залучаються представники громадського сектору і бізнесу.

Бізнес приходить з зацікавленістю того, щоб цей заклад професійної освіти вирішував певні задачі його бізнесу. Тобто профтех готував людей, давав навички, які потребують певні компанії. Відповідно, ці програми, які будуть там впроваджуватись, професії, нові кваліфікації, які будуть запускатись, вони будуть верифікуватися через наглядову Раду.

Якщо бізнес каже: «барісти не потрібні, нам треба інші кваліфікації», бізнес каже: «ми не можемо готувати їх півроку», «давайте робити це 6 тижнів», бізнес каже: «ці навички не потрібні, треба ці навички». Відповідно, профтех зобов’язані йти за тим, що каже бізнес, і перебудовувати свої програми, відповідно, і перебудовувати ті освітні напрямки, які вони зараз реалізують. Те, що ми робимо в Київській школі економіки, а ми почали це робити з початку 2025 року, ще до того, як був впроваджений закон, ми вже починали працювати по цим правилам.

Ми дуже інтегровані в бізнес. У нас купа партнерів, це переважно приватні компанії, приватні компанії технічного сектору, це компанії, які відносяться до стратегічних галузей економіки, тобто те, що зараз держава потребує найбільше. Це ті компанії, які активно розвиваються і інвестують в розвиток виробництв і технологій.

І вони потребують певних спеціалістів. І як працює наша модель? Ми з ними укладаємо партнерство, вони в нас замовляють певних спеціалістів, кажуть, певні люди, певна кількість, певні навички, ми під це будуємо програми, далі ми йдемо агентувати людей, щоб люди по-іншому дивились на це. Кажемо, люди, дивіться, є прекрасні напрями, наприклад, оператори автоматизованих сучасних верстатів із програмним керуванням, є зварювання, є електроніка, і ми людям позиціонуємо це як не просто якусь освітню штуку, це також важливий момент, ми комунікуємо це як роботу.

Кажемо, дивіться, є компанії, які потребують вас, де ви можете заробляти певні гроші, де ви можете мати певні кар’єрні перспективи, де ви можете заробляти такі гроші через пів року, через рік, через півтора, через два, тобто, кажемо, певні кар’єрні орієнтири, кажемо, суми, які люди можуть заробляти. І ми кажемо, і ми можемо вам з цим допомогти, ми можемо вам дати ці навички і дати це максимально швидко, тобто, в нас навчання триває максимум шість тижнів, щоб вам не треба було рік чекати, щоб ви поки щось опонуєте, а потім кудись підете працювати. Тобто, і людям це цікаво, і люди йдуть до нас, вони на час від двох до шести тижнів опонують професію і одразу працевлаштовуються і вже починають заробляти.

І ми ж далі з випускниками також тримаємо зв’язок і дивимося, як змінюється їх зарплата і кар’єра після того, як вони працевлаштовуються. І через пів року — в нас є багато кейсів, коли вже випускники збільшують свою зарплатню у два рази. І ми це також комунікуємо назовні, щоб готувати людей, казати, профосвіта — це привабливіе, ти можеш заробляти там більше, ніж ти заробляєш навіть на традиційно більш популярних трендових професіях, які, на жаль, навіть вмирають і не всі про це розуміють».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся набагато більше!