Євробляхи в Україні: за і проти

Кирило Лукеренко: Це програма про все, що пов’язано з авто. Тому ми не могли обійти стороною таку тему як – авто на європейських номерах. Євробляхи.

За і проти. Дешеві машини з ЄС. Це дивовижний порятунок *незаможніх автолюбителів? Чи загроза? Довкіллю, держбюджету, вітчизняному автовиробнику.

Опитування

• Наши машини уже надо на свалку все, а там можно в Европе подобрать более менее.
• Це просто Чорнобиль на колесіках. Якщо машина коштує 1000 доларів, то не тому, що вона дешева, а тому, що створює багато біди для екології. І одна з них це рак.

Старі авто викликають суперечки, насильство і скандали. Що з цим робити?

Кирило Лукеренко: Треба сказати, що я власник Сітроена, на якому від моменту купівлі ще в минулому десятилітті гордо пригвинчені українські державні номери. Один, правда, номер відпав колись, довелося робити дублікат.

Думаю, що від самого початку я одразу маю це сказати. Бо спосіб купівлі і реєстрації авто в нашій країні часто означає і точку зору на проблему так званих євроблях.

За даними Державної фіскальної служби, на початок літа цього року в Україні нараховувалось понад 315 тисяч авто з іноземною реєстрацією. Майже половина з них – 125 тисяч – з порушенням терміну перебування. Це проблема. І цю проблему треба вирішувати.

Що думають про машини з європейськими номерами кияни. Про це дізнавались наші кореспонденти. Думки одначе розділились.

• Якби у мене була можливість, то, можливо б, я придбала машину десь за кордоном. Але поки, на жаль, такої можливості немає і я користуюся виробами українського автопрому.
• Така ситуація, що не зрозуміло який закон в Раді можуть прийняти, наприклад, завтра. А раптом куплю, а на наступний дент їздити нею вже буде незаконно?
• По Києву бачу дуже багато машин на єврономерах старезних і в жахливому стані. Мене це тривожить. Не комфортно їздити, коли поруч на трасах от такі зламки від яких страшні викиди в атмосферу, які димлять.
• №6: Мне кажется, что это не совсем чесно. Потому что я, например, свою машину купила в кредит и плачу полную ее стоимость. Не понимаю почему во мне существует это внутреннее чувство отторжения, но оно есть. Но я делаю по закону, а они — нет. И это не чесно.

Кирило Лукеренко: Одне діло опитування звичайних киян, а інше – це коли власники імопртних старих машин збираються разом.

• Я зареєстрував подання до Президента України. У ньому обгрунтоване неконституційне рішення Кабінету міністрів щодо його скасування гарантом Конституції.

Кирило Лукеренко: Тут панують зовсім інші настрої. Навесні – влітку 2018 року власники машин на «євробляхах» не раз влаштовувати перекриття вулиць біля парламенту та уряду із вимогою зменшити податки на вживані машини. Остання акція нарешті приносить очікувані плоди.

• Думаю, що кожен з нас, простоявши тут цілий день під дощем за відстоювіання своїх прав, зрозумів хто така влада.

Кирило Лукеренко: Заблокований кільканадцятилітніми авто із польськими та литовськими номерами урядовий квартал і розлючений натовп, що заважає народним обранцям полишити робочі місця. Саме у такому антуражі завершувала свою роботу восьма сесія Верховної Ради.

І у переддень літніх вакацій законодавці несподівано йдуть на поступки мітингувальникам і ухвалюють – наразі, щоправда, лише у першому читанні — одразу два законопроекти.

Їхні номери №8487 і №8488 – і це зміни до митного та податкового кодексів. Вони передбачають зниження акцизу на імпортні автомобілі та скасування вимоги щодо екологічного стандарту «Євро-5».

Оце саме скасування екологічного стандарту можна назвати безумовною перемогою любителів старих імпортних авто – адже тепер можна буде розмитнювати машини випущені до 2010-го року.

Щодо зниження акцизу – то радість може виявитися передчасною. На вартості розмитнення це якщо і позначиться, то несуттєво. ПДВ, ввізне мито та податок на першу реєстрацію ніхто скасовувати не збирається. А саме вони складають левову частку платежів.

Пояснює голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Ніна Южаніна: В будь-якому випадку, підрахувавши всю суму митних платежів, громадяни будуть зацікавлені купувати новіші автомобілі. Такий непрямий податок, як акциз, у цьому випадку є справедливим. Про нарікання щодо того, що якщо порахувати усі платежі, то сума сягатиме до 3 тис євро — це так. І ця сума буде майже однаковою не залежно від віку автомобіля. На новіший автомобіль акциз менший, старіше авто дешевше, але акциз — вищий. Тому в обох випадках сума розмитнення буде від 500 до 1000 євро. Щодо акцизу, то за всі роки незалежності ми впровадили найбільш ліберальну ставку.

Кирило Лукеренко: Так, це компромісне рішення, яке повністю не задовольняє сторони конфлікту. І схоже, що їхня суперечка ще далека від завершення.

Економіст Сергій Фурса, активний опонент послабленого оподаткування для євроблях, взагалі-то вважає, що держава в цій суперечці програє.

Сергій Фурса: Держава злякалася і прийняла у першому читанні той закон, який має бути начебто поступкою для євробляхерів. Вважаю, що це неправильно. Бо завтра під Раду можуть прийти бурштинокопачі і будуть вимагати, аби їх не чіпали. Потім прийдуть лісоруби, які вирубують дерева по всій Україні і теж захочуть, аби їм дали спокій. Тому держава має поводитися так, щоб її інститути виконували свою функцію.

Кирило Лукеренко: Лібералізуючи законодавство в частині акцизного збору, його неабияк посилюють в частині контролю за авто на тимчасовій реєстрації. Поліцейські матимуть доступ до баз прикордонної та митної служб. А штрафи на порушення термінів перебування стануть дійсно відчутними.

Так, наприклад, за один день прострочення транзиту з порушника буде стягнуто 170 гривень. Місяць порушення митних прав стане у 170 тисяч грн штрафу і навіть може закінчитися конфіскацією транспортного засобу за рішенням суду. Також згадується заборона використання таких транспортних засобів для отримання прибутку. В таксі, приміром.

На думку економіста Сергія Фурси одна з ключових причин проблеми євроблях в тому, що за інтересами поодиноких автолюбителів єврономерів насправді стоять інтереси великого бізнесу:

Сергій Фурса: Це величезні схеми, де люди заробляють такі ж величезні гроші. І такі схеми зараз відпрацьовуються євробляхами на великих протестах. Тобто, якийсь бізнесмен завозить 20 євробляхів, наймає 20 людей і вони їздять і таксують. А якогось імпортера в цей час чомусь ніхто не купує машин. Хоча він платить податки за законом і все одно програє.То який для такої людини стимул далі працювати за законом? Тому і перемагає тіньовий сектор. Усі плюси, які існують стосовно євроблях не є суспільними, а лише егоїстичними.

Кирило Лукеренко: З аргументацією пана Фурси погоджуються і в уряді. Зокрема там вважають ухвалені Радою компроміси такими, що шкодять бюджетові. Навіть мінімальне послаблення акцизу обернеться неабиякими втратами — йдеться у спеціальній заяві Кабінету міністрів.

«Запропоноване зниження ставок акцизного податку на легкові транспортні засоби може призвести до зменшення надходжень до бюджету на 2 млрд гривень щороку. При цьому до законопроекту не подані пропозиції щодо фінансового забезпечення або покриття можливих втрат бюджету, що не узгоджується зі статтею 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, реалізація законодавчої ініціативи може призвести до збільшення обсягів ввезення в Україну та легалізації вже ввезених вживаних транспортних засобів, переважно тих, що були в користуванні близько 10 років».

Кирило Лукеренко: Від депутатських поступок не в захваті і правоохоронці. Дехто з них заявляє, що євробляхи — щоденний клопіт. Зокрема під час багатьох злочинів не обходиться без авто із єврореєстрацією. Дешеве авто тут використовують як витратний матеріал.

Такі ж ж машини є постійними учасниками резонансних ДТП. Часто винуватці аварії просто кидають транспортний засіб і йдуть геть, розуміючи, що його вартість суттєво менша завданих ними збитків, а ідентифікувати їх та притягнути до відповідальності буде вкрай важко, якщо взагалі можливо.

За даними Національної поліції, поліси обов’язкового страхування придбали менше двох третин таких власників. Минулоріч на українських дорогах сталося понад 10 тисяч ДТП за участю авто з іноземною реєстрацією. Низька ціна – вагомий аргумент, але овчинка не завжди варта вичинки — вважають пересічні водії, на чиїх авто номера з синьо-жовтим прапором.

Ну, і зрештою є питання охорони довкілля. З чим тільки не порівнюють старі машини! Зокрема про це говорить і Сергій Фурса.

Сергій Фурса: Це просто Чорнобиль на колесах. Якщо машина коштує 1000 доларів, то не тому, що вона дешева, а тому, що створює багато біди для екології. І одна з них — рак. Треба дати єробляхам період на розмитнення, наприклад, 2-3 місяці. А потім, якщо ловлять, євробляхи, то нехай вони сплачують штрафи. І лише тоді говорити про те чи треба зменшувати податки на імпортні автомобілі. А не зараз, коли проблема євроблях ще не вирішена.

Кирило Лукеренко: Крім шкоди довкіллю, на думку пана Фурси також ідеться про створення небезпечного соціального прецеденту. Держава фактично піддається тиску людей, котрі порушили закон і амністує їх. Завтра під стінами парламенту варто буде чекати нелегальних копачів бурштину чи то пак торгівців незаконно вирубаним лісом — обурюється економіст Сергій Фурса.

Сергій Фурса: Наприклад, ви їдете із Одеси трасою на дві смуги. Раптом вибудовується третя і ще й четверта. Вони теж хочуть приїхати додому пошвидше і в результаті утворюється затор.  І як наслідок — усі приїздять пізніше. От євробляхи це та ж історія: хтось вважає, що може їхати узбіччям і грає не за правилами. І в результаті законослухняний громадянин платить і за себе, і за євробляху. Це ненормально. Або всі мають платити мало, або всі — багато. Держава має підтримувати людей, які живуть за законом, і ускладнювати тим, які закон порушують. А в анс поки стимуляєтсья щовсім інше.

Кирило Лукеренко: Любителі конспірології тим часом певні, що попереднє ухвалення двох законопроектів жодного стосунку до реального бажання навести лад із авто на єврономерах не має. Обговорюючи зміст суперечливих законопроектів, загал забув про ще одну вимогу євробляхерів – насправді чи не головну. Скасувати постанову уряду під номером 479. Документ, що дозволяє поліцейським цілодобово перебувати в зонах митного контролю.

Отже боротьба триває. Але дехто зі спостерігачів вважає, що поки в Україні триватимуть президентська і парламентські кампанії 2019 року, питання з уживаними авто з Європи не вирішать — через те, що воно стало політичним.