Гостя — кандидатка соціологічних наук, керівниця відділу дослідження дезінформації у Texty.org.ua Юлія Дукач. Обговорюємо висвітлення в інформпросторі збиття російського літака Іл-76 та статтю «7 знахідок щодо інформаційного простору телеграму в прифронтових регіонах».

Росіяни продемонстрували несподівану згуртованість у версіях щодо збиття літака Іл-76

Юлія Дукач: Від учора неслась така зразкова, системна російська пропаганда по всіх фронтах. І ось цей інфопривід вони використали максимально на всі свої потужності. Учора впродовж дня ми побачили неймовірну системність у роботі російської пропаганди. З точки зору самого керівництва, так би мовити, на чолі з Маргаритою Симоньян, які давали такі вислови та тези. Попри несподівану згуртованість, консолідацію у тих тезах, які проголошували російські міністерства та основні пропагандисти — це одночасно розносилось вже і на нижчих рівнях. І ми бачили десятки тисяч повідомлень в Telegram у російських каналах і зафіксували активність російських ботів в українському Telegram-сегменті. А відтак ми намагалися систематизувати всі ці заяви, всі основні меседжі, які росіяни просували. І побачили, що вони на прикладі цієї катастрофи активізували весь свій арсенал. Ось все, що вони використовували впродовж двох років, все так чи інакше було висловлено та нав’язано своїй аудиторії.

Вікторія Єрмолаєва: Упадала в око така системність, так? Вони ж зазвичай довго думають, що ж сказати, різні Telegram-канали різні версії впроваджують. А тут якась була така структурована атака інформаційна, чітка. От здавалося, що воно дійсно було заплановане. Ми не можемо стверджувати, тому що дійсно досі не розуміємо, що саме там сталося. І чекаємо на офіційні повідомлення від української сторони. А ще хотілося б від міжнародних організацій результати розслідування побачити і почути. Але, з усім тим, виглядало так, що росіяни знали, що роблять.

Юлія Дукач: Ми власне побачили це по реакції української влади.

Має пройти час для того, щоб розібратися та скласти меседж, і його опублікувати як реакцію на якусь подію. А у випадку з росіянами, між першим повідомленням про те, що відбулася аварія, до заяви Міноборони пройшло трошечки менше, ніж пів години. Тобто це така моментальна реакція. Причому через пів години після того, як катастрофа сталася, вже виходить заява про «65 полонених українців, які там були».

І хоч ми перевірити не можемо, але ми бачимо, яка швидкість, яка реакція, як швидко заява Міноборони з’явилась і як швидко вона почала обростати комунікацією з боку нижчих рангів і Telegram-каналів. Причому як російських, так і псевдоукраїнських, які давали ось цю ілюзію, що «українські Telegram-канали також підтверджують, що».

І ця швидкість дійсно дивує. Це, звичайно, не є таким чітким підтвердженням, чи були полонені, чи не були. Ми цього не можемо знати, оскільки це відбулося на території Росії. Але ми спостерігаємо, що ця активність трошки нетипова і вона може свідчити про те, що, як мінімум, подібна ситуація могла бути запланованою.

Читайте також: Російська пропаганда показує обмін полоненими як особисту історію успіху Путіна — Чуранова

Більшість повідомлень росіян написані мовою ворожнечі

Вікторія Єрмолаєва: Ми маємо список, який оприлюднили російські пропагандисти. І, знову ж таки, чому є підозра, що цей список фейковий? Тому що знайшли людину, яку вже обміняли з того списку.

Юлія Дукач: Так, одну людину дійсно змогли ідентифікувати. Але, знову ж таки, у нас немає підтвердження, що це не людина з однаковим прізвищем та ім’ям.

Усі спроби якось внести ясність та знайти крихти фактів обмежуються нашими можливостями. Бо все, що відбулося, відбулося на території Росії. І це дуже сильно зв’язує нам руки. Навіть перевіряючи той список, шукаючи, чи це справжній список, чи ні, ми працюємо зі списком, який надала Росія. Ми намагаємося знайти факти, спираючись на російську інформацію.

Вікторія Єрмолаєва: А от з того, що ми маємо на зараз, потужна інформаційна кампанія росіян, вона з чого складається? З перебільшення, чи дійсно є якісь конкретні фейки, що ми точно можемо сказати, що ось саме це повідомлення — фейкове?

Юлія Дукач: Більшість повідомлень росіян ґрунтуються на мові ненависті. І на тих, нібито причинах, якими вони пояснювали взагалі цю війну, її початок. Тобто навіть офіційні повідомлення рясніли дуже емоційною лексикою про «укронацистів», про «звірства», про «тероризм», про «терористичний режим» і про «необхідність визнати Україну державою-терористом» тощо. Тобто ми бачимо величезний потік мови ненависті.

Читайте також: Росіяни переймаються Давосом, бо дуже багато країн бере участь в обговоренні «формули миру» — фактчекерка

Вплив на дипломатію

Юлія Дукач: З іншого боку, ми бачимо великий потік героїзації росіян. Тому що пам’ятаємо, що пропаганда дуже часто ґрунтується на двох протилежностях. З одного боку, це образ ворога, який має бути максимально ненависний населенню. А з іншого боку — це образ героя. І тут ми бачимо, як героїзували пілотів, які нібито навіть «змогли відвести літак в поле, і тому він не впав на село». І як доказ цьому навіть цитували місцевого священника, який дуже «надійне» джерело інформації, який, звичайно, «знав про дії пілотів» в останній момент.

Навіть не хочеться називати це фейками. Це просто, скоріше, про те, як вони створюють свій наратив. Ми не будемо перевіряти, чи там надавав дійсно інформацію якийсь священник, чи якісь місцеві чиновники. Але ми бачимо, як Росія вибудовує ось цей наратив про «героїв росіян» і про «терористів-українців». І, власне, починає підкріплювати це ще й ось цією грою в міжнародну дипломатію.

І ось тут якраз вже починається для нас дуже така сенситивна тема. Оскільки ми розуміємо, що від того, що російська пропаганда говорить своєму населенню, не так вже і багато впливу на нас. Так, ми вже звикли до того, що в Росії протестів можна не очікувати.

Але з іншого боку ми бачимо, як Росія через ОБСЄ чи через ООН, через заклики скликати терміново там нараду через цю аварію, намагається грати ось нібито за правилами міжнародної дипломатії й доносити свої меседжі назовні. І ось тут вже дійсно з’являється ось ця небезпека зменшення довіри до українських тез, чи поширення російських наративів у Європі, в Америці та в інших країнах.

Читайте також: «Мене морально «вбило» те, що цю версію без перевірки підхопили сотні світових медіа» — директорка ІМІ про російську пропаганду щодо збиття Іл-76

Як росіяни критикують українські ЗМІ

Юлія Дукач: Росія давно полюбляє наполягати на тезі про те, що це у нас «цензура», а не у них. Що у них «справжня журналістика», а в Україні це «пропаганда».

І відтак будь-які дії з боку українських журналістів, які якимось чином можуть підтвердити цю тезу, дуже активно використовуються. Відповідно, зміна заголовків та статей на «Українській правді», на РБК, моментально перетворювалась на скрини, які розносили російськими Telegram-каналами. На підтвердження того, що: «Ось, дивіться, там же якісь інсайди, там же сам Генштаб це визнав, а потім почали затирати». І це, звичайно, ніби «означає підтвердження» якихось їхніх тез. Хоча насправді це просто означає, що максимально швидко доволі складно поширити надійну перевірну інформацію, оскільки перевірка вимагає часу.

І тут ми бачимо ось цю ситуацію з українськими медіа (але і не тільки з ними, і з українськими телеграм-каналами), які дуже швидко поширюють інформацію про будь-які російські втрати, дуже часто поширюють це емоційно. І відтак давали теж таку поживу для російських пропагандистів, які робили скрини, щоб продемонструвати: «Ось дивіться, було таке повідомлення, тепер воно видалене», або «тепер воно відредаговане». І це, звичайно, грало на руку пропагандистам. Хоча насправді тут важливо все ж таки відрізняти, що є дійсно такою певною цензурою, а що є просто неточністю, яка виправляється.

Основна проблема цієї теми, і чому вона нас так сильно вдарила по нашому інформаційному полі вчора, що є дві ось цих протилежності. З одного боку, ми бажаємо, жадаємо максимально швидкої та точної інформації. Це, власне, частково пояснює популярність Telegram після початку повномасштабного вторгнення.

Тому що у нас є ось цей великий запит на інформацію максимально оперативно, і до цього додається запит на інформацію максимально емоційно. І, відтак, популярність анонімних Telegram-каналів, які агрегують новини максимально швидко і подають їх емоційно, з радістю, — цей формат збільшує нашу вразливість до подібних російських вкидів.

І з іншого боку є протилежність — це, власне, розуміння, що під час війни ми не завжди можемо оперувати точною, правдивою інформацією, базованою на фактах. А відтак це може ставати нашою вразливістю в інформаційному полі.

Як убезпечити себе від діяльності пропагандистів

Юлія Дукач: Дайте новині трошечки часу. Зазвичай, якщо це дійсно важлива новина, то навіть через пів дня чи день вона не втратить своєї актуальності.

Але водночас, якщо ми прочитаємо більше деталей про якусь подію через хоча б пів дня дати собі, щоб не занурюватись в потік постійно оновлюваної ситуації, то буде краще.

Тобто найкраща порада ось в таких ситуаціях, як з Іл-76 — це дати собі трошечки часу і дочекатись хоча б до вечора, щоб зрозуміти, що ж там відбулося. Тому що коли ми збираємо в потоці інформацію по крихті, постійно оновлюємо, то в цей момент ось це відчуття хаосу, бентеги і російський наратив про «не все так однозначно» якраз перемагають.

І тому раджу читати перевірені джерела і читати їх з певним відтягуванням в часі, коли вже всі факти з’ясовані, а всі потенційно хибні заголовки виправлені.

Слухайте також: «Який хороший цар»: як роспропаганда «вирішує» проблеми у російському ЖКГ

Нагадаємо, вранці 24 січня з’явилась інформація, що російський військово-транспортний літак Іл-76 упав у Бєлгородській області РФ. ЗМІ писали, що саме цей борт перевозив ракети ЗРК С-300.

У Міністерстві оборони РФ підтвердили факт аварії літака. Однак окупанти стверджують, що на борту перебували «65 полонених військовослужбовців ЗСУ, яких везли на обмін».

Водночас у Головному управлінні розвідки Міноборони України підтвердили, що — так, 24 січня мав відбутися обмін полоненими з РФ. І Україна зі свого боку виконала всі домовленості для підготовки обміну, а безпеку наших захисників повинна була забезпечити російська сторона:

«Водночас, українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору у районі Бєлгорода у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому. Україна не була проінформована про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставлення полонених. Це може свідчити про навмисні дії РФ, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених».

Також у ГУР наразі не мають перевіреної та вичерпної інформації з приводу того, хто саме перебував на борту літака Іл-76 російських окупантів та в якій кількості.

Журналісти проєкту «Схеми» встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, що впав вранці 24 січня у Бєлгородській області. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.

Нагадаємо, раніше Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими закликав до оприлюднення офіційних даних утриматися від поширення неперевіреної інформації щодо падіння російського військово-транспортного літака Іл-76. Деякі російські джерела стверджують, що на літак нібито перевозив українських військовополонених.

«По факту» — спільний проєкт ГР з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту