Як алгоритми YouTube допомагають просувати російську дезінформацію?

Методологія дослідження

Сергій Міхальков: За допомогою соціологічної компанії Info Sapiens ми зібрали користувачів, які були згодні поставити у себе розроблений нами додаток для того, щоб ми потім збирали інформацію про те, які відео на YouTube людина дивиться і які рекомендації для неї надсилає платформа. Після цього ми проаналізували дані. У нас вийшло понад 800 тисяч даних для українських користувачів.

Ми прийшли до декількох висновків:

1. Очевидний. Історія переглядів має дуже великий вплив саме на те, що після цього буде рекомендувати вам YouTube.
2. Те, що рекомендує нам YouTube, це не лише наш особистий вибір. Наприклад, ми любимо дивитися відео про теніс. На платформі є інші люди, які також дивляться відео про теніс. YouTube буде нам рекомендувати не лише відео про теніс, а й відео, які дивиться інша людина. Якщо ця людина дивиться пропагандистські канали, то вам відповідно буде такий же контент потрапляти до рекомендацій.

За нашим дослідженням, 15-20% відео, які людина переглядала, прийшли до неї з рекомендацій. Якщо нам рекомендують пропагандистські відео і ми не звертаємо на них увагу, то надалі YouTube вже не буде нам їх рекомендувати. Але, можливо, з’явиться щось інше. Це залежить також від того, яких експертів ми дивимось, на які канали ми підписані. Теж саме про категорії відео, які ми дивимось.

• Якщо ми будемо дивитися відео з рекомендацій, нам будуть збільшуватися саме такі відео. Якщо ми будемо їх ігнорувати, то YouTube буде ці рекомендації прибирати.

Цікавий момент — це контент із сірою зоною. Це означає, що з’являється якийсь матеріал — відверта брехня, пропаганда, ідеї переваги однієї раси над іншою тощо. Тобто той матеріал, який YouTube сам може прибрати. Але є час, коли ці відео можуть знаходитись на платформі, якщо вони потраплять до ваших рекомендацій. Ви навіть зможете їх переглянути. Поки платформа знайде такі відео для того, щоб їх прибрати, це час, коли людина може їх подивитися.

Слухайте також: Що таке «сайти-сміттярки» і чим вони небезпечні?

YouTube і війна в Україні

Сергій Міхальков: YouTube може прибирати окремі відео та окремі канали, але він не банить персону. Був такий приклад. Канал пропагандиста Скотта Ріттера прибрали в серпні. Але з’явилися інші канали, де беруться інтерв’ю у цього пропагандиста. Не зважаючи на те, що його персональний канал було видалено, він залишився гостем, «експертом» в інших проросійських каналах. Те, що YouTube не займається конкретною персоною, це проблема. Тут, до речі, є трохи вибірковості платформи. Наприклад, YouTube колись прибрав американського конспіролога і більше він не з’являється на платформах. А от щодо інших пропагандистів платформа не так прицільно працює. Платформа YouTube не чутлива до питання війни між Україною та Росією. Тому вона не може відстежувати чи це контент прямо проросійський, чи проукраїнський. Це одне з питань. Ми будемо публікувати рекомендації щодо цього до YouTube.

• YouTube не чутливий до питань війни — це факт.

Тренди роспропаганди

Сергій Міхальков: На цьому тижні з цікавого було — реакція роспропаганди на інтерв’ю Давида Арахамії у Наталії Мосійчук, де він заявив про те, що начебто Україна могла заключити перемир’я з Росією та те, що одним із головних пунктів був нейтралітет. Але західні партнери «переконали Україну продовжити боротьбу». Так трактує це інтерв’ю саме російська пропаганда. «Знову Лондон. Знову Вашингтон. Якби не вони, зараз був би мир між країнами». Вони це роблять у тому стилі, що вони це розповідали з самого початку. Що начебто «Київ повністю підконтрольний західним кураторам. Якби не вони, зараз би не було цієї війни».

Також багато було новин про колективний Захід і Європу зокрема. Наприклад, про економіку європейських країн. З цікавого — минулого року в цей час ми фіксували схожі наративи, але вони були з подачі про те, що «в Європі все критично через нестачу енергоресурсів». У цьому році такого практично не було. Російські пропагандисти знають, що ситуація з енергоресурсами більш-менш стабільна. Зараз вони починають говорити саме про економічні негаразди. Частково це правда. Економіка Європи зараз переживає не найкращі часи, але ситуація не така критична, як її намагається показати пропаганда.

• Роспропаганда намагається довести, що в Європі все погано, а в Росії все гаразд, не зважаючи на те, що проти них залучені жорсткі санкції.

Читайте також: Протягом тижня — 10 тисяч новин про війну в Україні — Роман Кульчинський про російську пропаганду

ГР про фейки: як вони працюють, чому люди досі вірять у них

Як пояснила журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake» ГР Ольга Юркова, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам ГР радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Нагадаємо, що попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це нещодавно повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

Про те, що фейки, які розповсюджує пропаганда РФ, є прикладом деградації, сказав військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в ефірі Громадського радіо.

«По факту» — новий спільний проєкт ГР з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають хто і як намагається нас обманути

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі