Маємо амбітні плани запросити президента на Фестиваль думок-2022 на Луганщині — організаторка

Від думки до дії: що хочуть змінити у регіоні через Фестиваль думок на Луганщині?

Ведучі

Анастасія Горпінченко

Гостi

Юлія Красільникова

Маємо амбітні плани запросити президента на Фестиваль думок-2022 на Луганщині  — організаторка
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-po_subotah-2021-11-13_krasilnikova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-po_subotah-2021-11-13_krasilnikova.mp3
Маємо амбітні плани запросити президента на Фестиваль думок-2022 на Луганщині — організаторка
0:00
/
0:00

Запитали у співзасновниці фесту та голови правління «Восток-SOS» Юлії Красільникової.

Анастасія Горпінченко: Проведено вже п’ятий Фестиваль думок — як його можна оцінити і що відмінного у ньому від, наприклад, першого фестивалю?

Юлія Красільникова: На мою думку, фестиваль дуже сильно змінився, він розвивається, і це здебільшого про сприйняття його аудиторією та учасниками. На останньому фестивалі, за моїм спостереженням та відчуттям, була вдалою програма, і ми як організатори доклали мінімальних зусиль до того, щоб цю програму формувати, збирати спікерів. Тобто самі організації, які пропонували тему, приходили вже з готовою дискусією.

У порівнянні, коли ми готували перший фестиваль і оголосили набір тем, намагалися пояснити, що це буде і як це буде виглядати, було дуже багато нерозумінь. У місцевих жителів виникало питання про це, що це фестиваль, але потрібно збиратися і говорити. Чому це не музика і не література, а просто дискусії? І було побоювання, що цей формат не зайде. Але поступово цей фестиваль став доброю місцевою  традицією, на нього чекають, є вже постійні учасники, які беруть участь і подають теми. Це стало важливою для регіону подією.

Анастасія Горпінченко: Цього року на фестивалі було менше тем, пов’язаних із війною. Чи це був свідомий вибір, чи так поступово склалося, що про це почали менше пропонувати говорити самі місцеві?

Юлія Красільникова: Насправді, певна кількість тем, пов’язаних із війною, все одно була. Ми говорили і про перехідне правосуддя, і про екологічну ситуацію у регіоні, і про наслідки в контексті війни. Але у людей, які постійно в цьому живуть, є певна втома, тому є бажання трохи відключатися від цих тем.

Анастасія Горпінченко: Одна з основних цілей фестивалю — дати можливість поспілкуватися владі і людям з громади між собою, обговорити якісь проблеми. Наскільки від фестивалю до фестивалю прослідковується зміна ставлення влади до подібних зустрічей? Чи можна говорити, що влада стала більш відкритою і охочіше зголошується на участь у фестивалі?

Юлія Красільникова: Важко сказати, що влада охоче зголошується, але є відчуття, що фестиваль вже набув певного статусу, коли  ігнорувати його якось не ок. Минулого року вперше до фестивалю приєднався очільник обласної Військово-цивільної адміністрації. Але, думаю, це тому, що він будує комунікацію інакше, ніж всі попередні очільники ВЦА. Це був важливий крок, після якого міська влада більше пішла на контакт.

Ясно, що на фестивалі думок виносяться часто доволі гострі неприємні для місцевої влади питання, і, на жаль, досі в регіоні немає культури говорити про це прямо і відверто, тому з певних питань ми отримуємо спротив і ігнорування, отже, до деяких дискусій нам дуже важко залучити відповідних спікерів, або присилають спікерів, які не беруть участь у вирішенні питань, про які йде дискусія.

Анастасія Горпінченко: Чи є така амбіція  — привести на фестиваль думок когось з народних депутатів або побачити президента на одній з дискусій?

Юлія Красільникова: Так, на останньому фестивалі почали думати про те, що вже не виглядає абсолютно космічним запросити президента, і нам було б це цікаво, адже в регіоні питань багато. Також пробуємо виходити на рівень, щоб привозити міністрів або якихось ключових осіб країни.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису