Руслана Кравченко: Я пропоную розпочати із цифр. Ми знаємо, що, за даними Українського ветеранського фонду, 64% військовослужбовців прагнуть відкрити власний бізнес після повернення до цивільного життя. Розкажіть, як Благодійний фонд «МХП-Громаді» допомагає і сприяє реалізації цих підприємницьких ініціатив ветеранів, військових і членів їхніх родин? І які ключові проєкти та програми підтримки бізнес-ініціатив цієї категорії громадян вам вдалося реалізувати?
Олександр Пахолюк: Ми забезпечуємо всебічну підтримку для ветеранів, військових і їхніх родин, тому що розуміємо: ті, хто віддано виконує свій обов’язок, не повинні турбуватися про своє майбутнє після повернення. Наша допомога починається ще під час їхньої служби — ми підтримуємо родини, а після повернення ветеранів сприяємо реалізації їхніх ініціатив та ідей.
Ветерани володіють унікальним досвідом, високою мотивацією та прагненням до самореалізації. Дослідження свідчать, що 64% ветеранів хочуть започаткувати власний бізнес. Саме тому ми розробляємо ініціативи, які допомагають їм реалізувати цей потенціал.
Ми вже 10 років працюємо в громадах, звідки було мобілізовано найбільше людей, і знаємо, наскільки важливі для них можливості розвитку. Одна з наших ключових програм — конкурс бізнес-ініціатив «Роби своє», що надає фінансову підтримку підприємцям, зокрема ветеранам. Ми заклали квоту, згідно з якою не менше 20% переможців — це ветерани. Таким чином, ми допомагаємо не лише започаткувати, а й розвивати власну справу, створюючи нові можливості для тих, хто боронив нашу країну.
Руслана Кравченко: Можуть отримати кошти не лише ветерани, а й військові та члени їхніх родин?
Олександр Пахолюк: Так, звичайно. У нас є такі випадки, коли, наприклад, подавався один хлопець. Під час того, як він брав участь, він переміг, і його мобілізували. У такому випадку його дружина підхопила цю ініціативу і реалізує її.
Руслана Кравченко: Чи відомо, скільки проєктів вдалося реалізувати і скільком бізнесам допоміг Благодійний фонд «МХП-Громаді»?
Олександр Пахолюк: У межах цього конкурсу ми вже підтримали 280 бізнесів, з яких 76 — ветеранські.
Також ми реалізуємо й інші ініціативи: конкурси у партнерстві з Міністерством ветеранів, а також соціальні програми, в яких ветерани теж активно беруть участь. Однак наразі мова йде саме про конкурс, спрямований на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу.
Читайте також: «Люди — найбільша цінність, тому в МХП підтримуємо військових і ветеранів, відбудовуємо громади» — Павло Мороз
Руслана Кравченко: З 5 березня знову стартував конкурс «Роби своє». Ви можете розповісти, як взагалі податися на цей конкурс? Що отримує переможець у разі виграшу? І, загалом, які бізнеси можна представити на конкурсі «Роби своє»?
Олександр Пахолюк: 5 березня стартував новий сезон грантового конкурсу «Роби своє». На презентації ми зібрали не лише нових учасників, а й переможців минулорічних конкурсів. Серед них був і ветеран — представник ферми «Зелений гай», яка спеціалізується на виготовленні козячого сиру. До речі, їхня продукція неймовірно смачна!
Однак цей конкурс — не лише про фінансову підтримку. Переможці отримують менторську допомогу, експертну підтримку у вирішенні бізнес-завдань, навчання з бухгалтерії та стратегій прибутковості. Ми допомагаємо їм скласти грамотний бізнес-план і вибудувати стійку модель розвитку.
Таким чином, окрім грантового фінансування, учасники отримують безцінний досвід, який допомагає їм не лише реалізувати свій поточний проєкт, а й впевнено рухатися вперед, розвиваючи нові ініціативи.
Олександр Пахолюк: Достатньо зайти на сайт «Роби своє», де розміщена зрозуміла інструкція. Ви завантажуєте необхідні документи, описуєте свою бізнес-ідею, пояснюєте, як плануєте її реалізувати, і подаєте заявку.
Після цього наша експертна комісія розглядає вашу пропозицію. Якщо ідея справді якісно опрацьована та має потенціал, у вас є хороші шанси на перемогу.
Минулого року ми отримали близько 800 заявок, з яких 100 стали переможцями. Конкуренція є, але ми встановили квоту: щонайменше 20% переможців — це ветерани. Тож кожен має реальну можливість отримати підтримку для розвитку свого бізнесу.
Руслана Кравченко: Насправді це дуже важливо — допомагати ветеранам у такому бізнесі й в тому, аби вони взагалі прагнули робити щось своє. У вас дуже влучна назва — «Роби своє». Я бачила ваші відео, де після того, як ветерани повертаються із зони бойових дій, вони розповідають, що їм вдалося зробити завдяки гранту.
Загалом власна справа — це один із ключових шляхів повернення ветеранів до мирного життя і до їхньої соціальної адаптації. Розкажіть, чому важливо допомагати й ветеранам, і військовим, і їхнім родинам у прагненні започаткувати власну справу?
Олександр Пахолюк: По-перше, ми всі в неоплатному боргу перед нашими захисниками. Вони віддають найцінніше — ризикують своїм життям, йдучи на війну. І коли повертаються, важливо, щоб вони відчували: їх тут чекають, їхній подвиг не був марним.
Саме тому наша програма «МХП Поруч» та Благодійний фонд «МХП-Громаді» зосереджені на підтримці військових, ветеранів і їхніх родин. Ми розуміємо, що у громадах люди часто залишаються сам на сам зі своїми викликами. Повернення з війни — це не просто повернення додому, це складний етап адаптації. Травматичний досвід залишає свій відбиток, і важливо, щоб родина та громада допомогли людині знайти новий сенс і мотивацію.
Коли військовий ще у строю, ми підтримуємо його родину, щоб він знав: він воює не лише для себе, а заради тих, хто його любить і чекає. Ми реалізуємо ініціативи, які показують, що його громада важлива і є куди повертатися.
Після повернення ключовим стає процес соціалізації та подолання наслідків травматичного досвіду. Найкращий спосіб цього досягти — це зайнятість, власна справа, бізнес. Людина, яка має мету, сконцентрована на розвитку, перестає жити минулим і рухається вперед. Це позитивно впливає і на неї саму, і на її родину, і на суспільство загалом.
Такі ініціативи надзвичайно важливі. Ми бачимо, що не лише ми працюємо в цьому напрямку — наші партнери також розуміють, що підтримка ветеранів є важливою. Ветерани — це високомотивовані люди, які вміють досягати поставлених цілей. І наше завдання — допомогти їм реалізувати цей потенціал у мирному житті.
Руслана Кравченко: Крім того, це не просто підприємництво, це частина відновлення української економіки!
Олександр Пахолюк: Звичайно! Бізнес — це не лише про прибуток, а й про внесок у розвиток країни. По-перше, це податки, які наповнюють бюджети громад. По-друге, це створення робочих місць. По-третє, бізнес стимулює економічне зростання. Кожен підприємець, який чесно працює та сплачує податки, робить Україну кращим місцем для життя.
Читайте також: «Якщо військовий буде знати, що в його сім’ї все добре, то і в нього буде все добре» — офіцер Євген Дьордяй
Олександр Пахолюк: Майже всі бізнеси, яким ми допомагали, стали успішними — кожен по-своєму. Приміром, ферма «Зелений Гай» на Дніпропетровщині. Вони виробляють смачний козячий сир, але це не просто бізнес, а місце з особливою атмосферою. Там мальовничі краєвиди, які можна порівняти з Карпатами — ліси, вода, природа, а ще терапія з допомогою тварин. Цього року вони, ймовірно, знову подаватимуться на грант. Підтримувати такі ініціативи приємно, бо це не просто про заробіток, а про внесок у громаду, у ветеранів, у суспільство.
Ще один чудовий приклад — фермерське господарство Ольги Олефіренко. Її батько був військовим і загинув у 2015 році, а чоловік зараз служить. Ольга розвиває власну ферму, яка сильно постраждала під час окупації — приміщення були розбомблені. Завдяки грантовій програмі вона змогла відбудувати господарство, яке тепер постачає продукцію в локальні магазини та навіть виходить на великий ритейл.
Такі історії надихають, бо вони доводять: можливості є завжди. Головне — мати бажання діяти!
Олександр Пахолюк: У нас працює експертна комісія, до якої ми залучаємо незалежних експертів. Вони оцінюють проєкти за кількома критеріями: інноваційність, сталість, відповідність цілям конкурсу та інші аспекти. Після оцінювання складається рейтинг, і проєкти з найвищими балами стають переможцями.
Руслана Кравченко: Багато заявок надходить?
Олександр Пахолюк: Дуже багато. Від виробництва макарунів і випічки до розробки дронів для агросектору. Кожна громада має свої потреби, тому й бізнес-ідеї дуже різноманітні: кафе, майстерні, аптеки, фермерські господарства.
Приємно бачити, як люди усвідомлюють проблеми своїх громад і намагаються їх вирішувати. Наприклад, якщо у містечку немає місця, де можна просто посидіти й поспілкуватися, хтось ініціює відкриття кав’ярні. І ти розумієш, що це не просто бізнес, а важливий соціальний простір. Молоді мами з візочками, місцеві мешканці можуть відпочити, випити кави, поспілкуватися. Це підвищує якість життя в громаді і зменшує бажання людей переїжджати звідти.
Олександр Пахолюк: Благодійний фонд «МХП-Громаді» вже 10 років займається розвитком та відновленням громад. Ми працюємо у 136 громадах, охоплюючи близько 700 населених пунктів у 13 областях. Кожна область має свої унікальні потреби, але є одна спільна мрія — жити у квітучій, розвиненій країні, де є всі умови для комфортного життя.
Саме тому ми інвестуємо у громади: відбудовуємо, підтримуємо бізнес-ініціативи, запускаємо конкурси, стимулюємо економічний розвиток. Коли люди відкривають власну справу, вони створюють робочі місця, платять податки, розвивають своє середовище.
А розвиток громади починається з кожного. Якщо ти змінюєш своє оточення, свою діяльність на краще, то й громада поступово змінюється. Кожен має почати з себе, і саме так будується сильна, незалежна Україна.
Руслана Кравченко: Ви також співпрацюєте і з керівниками цих громад задля розбудови й задля покращення умов життя у цих громадах?
Олександр Пахолюк: Так, звичайно. 18 березня стартує конкурс «Час діяти» — це конкурс соціальних ініціатив, який робить можливою нашу трисекторальну взаємодію.
Чому трисекторальну? Тому що в реалізації проєктів мають брати участь бізнес, влада та громада. Лише разом можна створити дійсно сталі ініціативи, які працюватимуть на благо людей.
Чому ми вирішили йти в таку колаборацію? Тому що, якщо громада хоче реалізувати проєкт, але місцева влада його не підтримує, то він приречений на невдачу. Але якщо є підтримка органів місцевого самоврядування, ми підключаємося як бізнес, надаємо грантову підтримку та залучаємо інші підприємства. У результаті, коли всі об’єднуються, проєкт має значно вищі шанси на успіх.
Читайте також: «Якби у 2016-му реабілітація була як зараз, я б не ховав карбонову руку під курткою» — ветеран Євгеній Руденко
Олександр Пахолюк: Ми розуміємо, що члени родин загиблих захисників втратили найдорожче. Коли не повертається батько, син чи чоловік, це рана, яка ніколи не загоїться. І ми робимо все можливе, щоб бути поруч.
Кількість родин, які втратили своїх захисників, зростає, і їх не можна залишати сам на сам із цим болем. Бо поки є сім’я, є пам’ять про героя. А поки є пам’ять — герої не помирають. Саме тому ми так багато працюємо з цими родинами, допомагаємо їм інтегруватися в громади, знайти опору та сенс.
Руслана Кравченко: Це також стосується і фінансової допомоги?
Олександр Пахолюк: Так, ми це прекрасно розуміємо. Тому простори, які ми відкриваємо в межах діяльності «МХП-Громаді» та програми «МХП Поруч», орієнтовані не лише на ветеранів і військових, а й на членів їхніх родин.
Ми розуміємо, що війна травмує кожного. Навіть тих, хто не був на фронті, але щодня живе в її реаліях. А родини, які не дочекалися своїх рідних, травмовані ще більше. Саме тому ми створюємо простори психологічної підтримки, які допомагають як ветеранам, так і їхнім сім’ям.
Окремо хочу відзначити наші партнерські фонди, з якими ми співпрацюємо. Один із них — «Маємо жити». Його заснували дві жінки, які втратили чоловіків на війні. Вони не знали, як упоратися з цим болем і вирішили об’єднати таких, як вони. Тепер це велика спільнота вдів, які разом проходять через втрату, підтримують одна одну.
У їхніх сім’ях уже народилися діти після загибелі батьків. Це важко навіть уявити. Але ми живемо в такі часи, коли маємо робити максимально можливе: пам’ятати, підтримувати і головне — працювати для перемоги.
Олександр Пахолюк: З початку російського повномасштабного вторгнення Благодійний фонд «МХП-Громаді» разом зі стратегічним партнером МХП роздавали людям величезні обсяги продукції. Це була життєво необхідна допомога, бо магазини спорожніли, а згодом зникло й паливо. Ми розуміли, що головне — підтримати тих, хто цього потребує найбільше. Адже коли людина не має що їсти, вона не може думати про захист, про майбутнє.
Однак згодом ми усвідомили, що допомогу потрібно спрямовувати не лише на цивільних, а передусім на тих, хто боронить країну, та їхні родини. Захисники мають бути впевнені, що їхні сім’ї у безпеці, що про них подбали. Саме тому МХП не припиняє виплачувати зарплати мобілізованим працівникам — понад 2600 наших співробітників нині в лавах ЗСУ, що становить більше 10% працівників компанії.
У 2023 році ми зрозуміли, що необхідна окрема програма, яка допоможе військовим, ветеранам і їхнім родинам. Так народилася «МХП Поруч» — ініціатива, спрямована на підтримку тих, хто воює, тих, хто вже повернувся, і тих, хто чекає на своїх рідних. Ми надаємо психологічну та юридичну допомогу, підтримуємо ветеранські бізнес-ідеї та допомагаємо адаптуватися до нового життя. Бо після пережитого війною людям часто важко повернутися до цивільної реальності, і наша мета — зробити цей перехід максимально комфортним.
Читайте також: Ми відвикаємо від цивільного життя та побуту, з’являються нові звички — ветеран
Олександр Пахолюк: Ми співпрацюємо з державними структурами, зокрема з Мінветеранів, Мінмолодьспорту та іншими.
Спорт — один із найважливіших драйверів ресоціалізації ветеранів. Ми відкриваємо адаптивні спортивні клуби, де військові можуть тренуватися разом із професійними тренерами. Це не просто фізична активність, це можливість знову відчути підтримку побратимів, знайти нові цілі, повернути собі дисципліну та силу духу.
Торік ми відкрили 15 таких просторів у межах конкурсу “Час діяти, Нестримні”, цього року плануємо ще більше. Важливо, що держава також розуміє важливість повернення ветеранів до активного життя, і ми разом створюємо ефективні програми реабілітації.
Олександр Пахолюк: Наші плани — продовжувати підтримку військових, ветеранів та їхніх родин.
«МХП Поруч» і Благодійний фонд «МХП-Громаді» продовжують працювати для того, щоб наші ветерани відчували себе потрібними, а громади, в яких вони живуть, ставали комфортними та розвиненими.
Я хочу сказати всім: Україна — це країна, в якій хочеться жити. Але тільки від нас залежить, якою вона буде. Тільки ми визначаємо, як будуватимемо своє майбутнє. І тільки ми маємо вирішувати, як жити у своїй країні.
Тримаймо стрій і разом йдемо до перемоги!
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="960px" width="1280px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="1437px" width="1920px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)