Новий курс на правду? Про що Тимошенко говорила під час свого виступу на форумі. Фактчек

Говоримо про це з аналітиками фактчекінгового проекту VoxCheck Світланою Сліпченко та Олексієм Кременюком.  

Любомир Ференс: Потрапити до форуму було непросто: за тиждень до події організатори вже не реєстрували нових відвідувачів через велику кількість заявок. Більш ніж двогодинний виступ Тимошенко на початку форуму містив багато програмних речей – на кшталт перетворення України на парламентську республіку та запровадження двопалатного парламенту. У своїй вступній промові Тимошенко багато зверталася до історичних та філософських концепцій. Після її виступу тривали експертні обговорення. Що перевіряли ви?

Світлана Сліпченко: Ми перевіряли лише фактологічні висловлювання у промові Тимошенко. Їх було 18. Ще декілька висловлювань ми не взяли до уваги через складність перевірки та неоднозначність.

Загалом, третина висловлювань виявилася правдивою. Ці тези стосувалися світової статистики і не мали яскравого емоційного забарвлення. також у двох випадках вона сказала неправду і маніпулювала у шести висловлюваннях.

Любомир Ференс: Тобто, Юлія Тимошенко покращила свої позиції? Адже у попередніх рейтингах ви давали їй перше місце по маніпуляціях, а цього разу лише третина.

Олексій Кременюк: Так, але ця третина стосується лише світової статистики. Можливо, вона обрала інший курс і перестала критикувати владу. Тому що раніше вона цим займалася і робила це не дуже якісно.

Любомир Ференс: Багатьом у цій країн болить тема міграції. Отже, що з цього приводу сказала Юлія Тимошенко:

«За оцінками Світового банку більше, ніж 7 млн українців знайшли собі життя у інших країнах. 7 млн українців».

Правда?

Світлана Сліпченко: Це твердження виявилося маніпуляцією, адже точної статистики щодо того скільки людей виїхало з України – немає. За даними ООН та Світового банку закордоном проживало до 6 млн українців. За даними Міжнародної організації міграції з початку ХХ ст.. закордон виїхали 8 млн українців. Тобто, найкоректніше було б сказати, що закордоном проживає від 5 до 8 млн українців, але ніяк не прив’язувати цю статистику до останніх 4-5 років. Тому наш вердикт – маніпуляція.

Любомир Ференс: Далі Юлія Тимошенко говорила про ще одну близьку їй тему – голод у світі:

«Кожні 11 хвилин у світі від голоду помирає одна дитина».

Олексій Кременюк: Ми поставили вердикт «технічна помилка», тому що з якихось причин Юлія Володимирівна сплутала кількість хвилини і дітей, тому що кожну хвилину у світі помирає 12 дітей.

Любомир Ференс: далі говорили про найбагатших людей світу:

«8 найбагатших людей світу мають статки, як уся найбідніша половина світу».

Світлана Сліпченко: Ця теза є правдивою. Думка взята з дослідження Oxfam International за 2016 рік. Вже у 2017 році в оновленому звіті організація змінила розрахунки і вказали, що найбагатших є 42 особи, а дані за попередній рік змінили з до 61 людини.

Олексій Кременюк: Тому ми сказали, що її слова – права. Концентрація такого багатства у руках 8 чи 61 людини – це дуже велика цифра.

Любомир Ференс: Також вона говорила про самогубства:

«Кожні 40 сек у світі стається одне самогубство».

Олексій Кременюк: Це правда. За даними світової організації охорони здоров’я, впродовж 2017 року близько 800 тис людей вчинили самогубство.

Любомир Ференс: Далі Юлія Тимошенко говорил про наркотики та смерть від них:

«Кожні 2,5 хвилини хтось помирає від зловживання наркотиками».

Світлана Сліпченко: Це правда. За даними ООН за 2012 рік, за рік від наркотиків помирає 200 тис людей (це 500 в день). Отже, кожні 3 хвилини 1 людина помирає від наркоманії.

Любомир Ференс: Від статистичних даних про світ Юлія Тимошенко перейшла до України. Ось що вона сказала про якість управління в Україні:

«В 2018 році в  індексі глобальної конкурентоспроможності держав Давоського економічного форуму за  якістю ефективності публічних інституцій Україна зайняла 118 місце зі 137 країн».

Олексій Кременюк: Це правда. Вона назвала одну з дванадцяти складових цього індексу і Україна справді займає 118 місце із 137 країн, хоча дані взяті за 2016 рік.

Коли вона говорить про міжнародні рейтинги, то не бреше

Любомир Ференс: На вашу думку, цю промову Юлії Тимошенко готували аналітики?

Світлана Сліпченко: Ймовірно, що так.

Олексій Кременюк: А коли мова заходить про внутрішню ситуацію в Україні чи критику влади, то використовує вона зовсім некоректні цифри.

Любомир Ференс: Згадала Юлія Тимошенко і про Сінгапур:

«Сінгапур займає територію  720 км2. Це в 20 разів менше, ніж Івано-Франківська область. Він має ВВП в три рази більший, ніж Україна».

Світлана Сліпченко: Ця теза є правдивою і тут знову ж таки бачимо математичні розрахунки. Сингапур має площу 720 км2, Івано-Франківська область – 13900 км2. Це в 19.3 раз більше, ніж Сингапур. За даними Всесвітнього банку, ВВП Сингапуру у 2016 році складав 297 млрд, України – 93 млрд дол.

Любомир Ференс: Наскільки добре вона порівнює дані, що стосуються ВВП на душу населення Сингапуру та України:

«У них (Сінгапуру) сьогодні або перший, або другий у світі рівень ВВП на душу населення. Десь більше $30 тис на душу населення у них ВВП. У нас 2 з копійками».

Олексій Кременюк: Це технічна помилка, бо ці дані є формально помилковими. У Сингапуру навіть набагато більший показник ВВП на душу населення: 52 тис дол. проти українських 2,2 тис дол (за поточним курсом). Хоча якщо мета – це порівняння рівня життя в країнах, доцільніше використовувати ВВП за ПКС. До того ж Сингапур не на першому, а на десятому місці у світі за показником ВВП на душу населення. А от за ВВП за ПКС на душу населення – четвертий.

Її меседж правильний, тому саме технічна помилка.

Любомир Ференс: Далі Юлія Тимошенко знову повертається  до України і говорить про Індекс щастя наших співгромадян:

«Ми з вами за цим показником інтегральним (Індексом щастя), який оцінює все, з чим стикається людина в країні, займаємо сьогодні 138 місце зі 156 країн. Ми відносимося до десятки в світі найнещасніших країн, взагалі, в глобальному вимірі. Але що саме неприємне, що за останні роки на 51 пункт впав інтегральний показник щастя для українців».

Світлана Сліпченко: В цілому це сказано правильно. Щодо падіння у рейтингу, то ми впали на 57 позицій – з 81 місця 2013 року на 138 у 2018 році. Щоправда, 138 місце – це не «десятка», а «двадцятка» найнещасніших країн. При цьому Україна входить до країн, які пережили найбільше падіння індексу щастя з 2008-2010 рр. Рейтинг не «оцінює все, з чим стикається людина в країні». Він будується на основі запитання, наскільки людина задоволена життям. 

Любомир Ференс: Багато Юлія Тимошенко говорила про еміграцію і назвала скільки відсотків українців хочуть виїхати закордон:

«Більше 50% (українців) хочуть виїжджати».

Олексій Кременюк: Це перебільшення. За даними опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 61% респондентів заявили, що не хочуть виїжджати. Водночас 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% – не визначилися із відповіддю.

У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто хотів би змінити місце проживання на іншу країну, зросла (з 30% до 35%). Серед молоді (18-35 років) кількість тих, хто має бажання переїхати на постійне місце проживання за кордон, – 54%. Можливо, Тимошенко їх і мала на увазі. Натомість серед старшого покоління таких лише 19%.

Любомир Ференс: Від еміграції Юлія Тимошенко перейшла до близької їй теми – до енергетики. Ось що вона сказала про так звану незалежну енергетику в Україні:

«Розвіданих запасів газу, нафти і вугілля достатньо, щоб ніколи в житті жодної краплі газу, нафту і вугілля ні у кого не купити».

Світлана Сліпченко: Це маніпуляція. Адже за даними досліджень Dixi Group та Ініціативи прозорості видобувних галузей України, при поточних темпах видобутку Україні вистачить вугілля на 715 років, газу на 29 років, нафти – на понад 60 років. Але, щоб вийти на самозабезпечення, нам потрібно збільшити видобуток, отже, нинішніх розвіданих запасів вистачить на ще менший період. Особливо це стосується нафти, де наша імпортозалежність – близько 80%. 

Але самі лише числа розвіданих запасів ні про що не говорять – адже ці запаси спочатку треба видобути. А щоб збільшити річний видобуток, потрібно вкласти великі кошти. При цьому перед тим, як приймати рішення про такі інвестиції, треба дуже чітко розуміти, що альтернативне використання цих коштів (наприклад, будівництво доріг чи якісна шкільна освіта для дітей) принесе країні меншу користь, ніж видобуток копалин – наразі такої оцінки в Україні ніхто не проводив.

Любомир Ференс: Що Юлія Тимошенко сказала про ВВП України:

«Тому що сьогодні у нас 100 млрд доларів ВВП, а якщо ми тільки переробимо аграрну продукцію, і переробимо так, як Італія наприклад, де практично сировиною не торгують, торгують піцою, печивом, чим завгодно, але не сировиною, кормами, м’ясом. Якщо ми це зробимо – ми тільки з аграрного сектору будемо мати експорту приблизно до 200 млрд євро».

Світлана Сліпченко: Це неправда. У 2016 році обсяг світового імпорту перероблених продовольчих товарів становив близько $213 млрд або ж приблизно 177 млрд євро. Отже, для того, щоб отримати 200 млрд євро виручки від експорту переробленої аграрної продукції, навіть завоювання усього світового ринку буде ледь чи достатньо.

Довідково: перероблені товари визначені відповідно до класифікації Multilateral Trade Negotiation (MTN), яка розрізняє товари за рівнем переробки – сировина, напівфабрикати та перероблені продукти. До перероблених продовольчих товарів увійшли вироби з м’яса, овочів та фруктів та інші продовольчі товари, крім виробів з риби, виробів з тютюну та напоїв. Дані світового імпорту взяті на сайті WITS.

Україна експортувала перероблених продовольчих товарів на $0,8 млрд, а в цілому експорт аграрної продукції країни склав $17,7 млрд у 2017 році.