Депутати вимагають сформувати кваліфкомісію прокурорів із іноземців

За результатами конкурсу на посади керівників новостворених місцевих прокуратур Генеральний прокурор Віктор Шокін призначив 84% колишніх начальників. Депутати вважають, що таким чином в системі прокуратури закріпилися схеми, які будувались десятиліттями.

«Нас чекає дуже велика небезпека, коли на папері та в промовах наших політиків буде лунати, що в Україні відбулась реформа прокуратури. А насправді будемо мати створену за наші з вами гроші ще гіршу систему. Це призведе до повного розчарування будь-яких експертів та працівників прокуратури», — каже народний депутат .

Народна депутатка від «Самопомочі» Олена Сотник наводить приклад неефективності сьогоднішньої реформи.

«Давід Сакварелідзе (заступник Генерального прокурора — ЦІПЛ) повідомив, що прокурори й слідчі, які займались справою «діамантових прокурорів» звільнені. Це ще одне підтвердження того, що наші сподівання на цю реформу не спрацювали. А після звільнення тих прокурорів, які ризикнули (розслідувати корупцію в середині системи — ред.) послужать негативним і яскравим прикладом для прокурорів», — каже членкиня об’єднання «Єврооптимісти» Олена Сотник. Вона вважає, що Віктор Шокін тотально зруйнував принцип відбору нових людей в місцеві прокуратури, унеможлививши участь в конкурсі для людей, які не мають прокурорського стажу.

Останній шанс

З 15 квітня запрацюють положення закону про прокуратуру щодо формування системи органів прокурорського самоврядування. Планується створення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яка відповідає за добір, переведення прокурорів, вирішує питання щодо їх дисциплінарної відповідальності та звільнення. Однак депутати та експерти наголошують, що така комісія не буде незалежною від впливу Генпрокурора.

«Згідно із законом, органи самоврядування прокуратури складаються з різних представників. На сьогодні половина цих органів вже сформована. Лишається друга половина. І це будуть представники тієї старої прокуратури. Тобто ми отримаємо сім осіб з прокуратури, які будуть призначені неофіційно керівництвом цієї прокуратури. Тим самим керівництво буде повністю контролювати кваліфкомісію, а значить призначення й звільнення прокурорів», — каже Олена Сотник.

Аби виправити ситуацію, депутати зареєстрували законопроект №4284.

Документ пропонує на перехідний період у 3 роки змінити механізм формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, а саме, аби вона складалась із семи прокурорів, які є громадянами держав-членів ЄС, США чи Канади. Також у цій комісії передбачається один адвокат, два науковці та три представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Проект закону визначає, аби функції Ради прокурорів під час перехідного періоду виконувала кваліфкомісія, а конференція прокурорів за цей час не скликалась.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія самостійно розробить і затвердить положення про свою роботу. Такий підхід до реформи гарантуватиме її ефективність, каже депутатка Олена Сотник.

«Гарантія в повноваженнях, чітко прописаних в законі. Вони прямі та безапеляційні. Якщо зараз Генпрокурор впливає на призначення, звільнення, то з моменту, коли почнуть працювати ці кваліфікаціні органи, тільки вони впливатимуть на це. Генпрокурор ніяк не зможе втрутитись. Я хочу побачити, яким чином він вплине на людину, у якої паспорт Сполучених Штатів чи Бельгії, і яка має репутацію, досвід, певний захист та іноземний імунітет. Яким чином він буде на неї впливати та переконувати?», — зауважує Олена Сотник.

Однак Генеральний прокурор може звертати увагу комісії на порушення прокурорів, каже експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

«Насправді Генеральному прокурору залишається масу повноважень. Якщо він буде розуміти, що його співробітники виявляють порушення конкретного прокурора з конкретної прокуратури, у нього лишаться повноваження звертатись до комісії. У нього буде ініціатива звертатись, звільняти або застосовувати інші дисциплінарні заходи. Але ми наголошуємо, що Генеральний прокурор — управлінець та організатор, але добір за відповідними критеріями та звільнення мають робити інші люди», — каже Олександр Банчук.

Новий Генпрокурор — не панацея

Заміна об’єктивного та незалежного Генерального прокурора не врятує реформу прокуратури, вважає Олександр Банчук. Все одно необхідне делегування повноважень.

«Якщо навіть ми знайдемо гарного Генпрокурора, все одно одна людина не зможе гарантувати у цій системі її об’єктивність, а також усі процеси всіх 155 місцевих, 26 регіональних прокуратур та 2 000 посад Генпрокуратури. Це просто фізично неможливо. Необхідно відкривати, делегувати повноваження відповідному комісійному органу», — переконаний експерт.

Проект закону пропонує, аби кваліфікаційно-дисциплінарна комісія протягом року провела конкурси на посади усіх регіональних прокуратур. До конкурсу допускаються як прокурори, так і працівники без досвіду роботи у системі. Добір проходитиме у три етапи — тести на знання законодавства, тести загальних знань (встановлюється мінімальний прохідний бал) та співбесіда з комісією.

Після відбору в регіональні прокуратури комісія має провести конкурс Генеральної прокуратури.

Терміновість питання

Депутати із об’єднання «Єврооптимісти», Реанімаційний пакет реформ та Центр політико-правових реформ вимагають проголосувати законопроект № 4284 до 15 квітня. Якщо цього не станеться, то суспільству в Україні та міжнародній спільноті стане зрозуміло штучність «реформи», каже Олена Сотник.

«Я була свідком, коли дуже треба, то деякі закони приймаються і за один день, і за максимум за два тижні, за скороченими процедурами підготовки до другого читання і т. д. Це питання виключно бажання політичної волі в середині парламенту. За 3-4 місяці, коли запрацює у такій формі, яка є зараз, кваліфікаційна комісія, усім стане зрозуміло штучність створеної ситуації. Як в Україні, так у світі зрозуміють, що ніякої реформи не відбулось», — прогнозує Олена Сотник.

Мустафа Найем каже, що саме від Адміністрації президента та Генпрокуратури залежить, чи пройде в парламенті закон єврооптимістів.

«Вони будуть давати свої висновки, наскільки він дієвий, наскільки він буде працювати. Вони контролюють фракції, голоси, процедуру. Звичайно я не виключаю, що 15 квітня нам скажуть: «Ну, вибачте, ви запізнились». Але проблема одна, ми то могли запізнитись із цим законопроектом, наївно вірячи, що буде реформа, але хто їх врятує, я не дуже розумію. Тому що якщо завтра система запрацює так само, як сьогодні, то вбивати почнуть їх», — вважає депутат.

Микола Мирний, Центр інформації про права людини для «Громадського радіо»