Фестиваль рівності відбувся вперше у Дніпрі

Фестиваль Рівності має на меті створення культурної платформи, на якій обговорюються проблеми дискримінації та насильства по відношенню до уразливих соціальних груп. До їх числа відносяться люди з обмеженою мобільністю, переселенці, жінки-учасниці АТО, ЛГБТ-спільнота, представники національних меншин і багато інших.

«Люди взагалі сприймають якусь частину населення нормальною, а якусь частину населення ненормальною. Коли ми починаємо розбирати, які ж саме люди відносяться до більшості «нормальної», то виходить що нема такої уявної більшості, бо всі ми належимо до якоїсь з меншин і у той чи інший момент можемо бути дискримінованими. Так, наприклад, ще кілька років тому не було такої дискримінованої групи, як переселенці. Почалася війна — і от вже люди стикаються з проблемами дискримінації», — розповідає голова ГО «Інсайт» і за сумісництвом одна з організаторів фестивалю Олена Шевченко.

Як зазначають учасники і гості заходу, для них фестиваль — це спосіб не тільки знайти однодумців, а й місце, де можна не замовчувати проблеми, з якими вони стикаються майже не щодня.

«Очень часто люди думают, что если определенная проблема их не касается или они не встречаются с ней в повседневной жизни, то такой проблемы не существует. Мы приходим сюда, на такие фестивали, чтобы говорить о таких проблемах, потому что они очень важны», — каже Георгій.

Труднощі виникали і у процесі підготовки заходу. За словами голови ГО «Гендерний клуб Дніпро» Анни Мягких, після відмови керівництва бібліотеки у наданні приміщення організатори фестивалю мали обмаль часу для знаходження нового. Питання полягало в тому, щоб усі учасники з особливими потребами змогли дістатися фестивалю. На щастя, після ретельних пошуків місце знайшли.

«Мы приложили все усилия для того, чтобы люди с ограниченной мобильностью смогли попасть на фестиваль. Мы оббегали все, что только можно. И фестиваль проявил то, что все наши креативные пространства абсолютно не приспособлены для людей с ограниченными возможностями. Например, АртСвит – на второй этаж никак не попадешь. Мы нашли то, что максимально возможно было найти. Да, тут есть ступенечка на первом этаже — не очень удобно. Но у нас все залы расположены на одном этаже, перемещаться удобно. Лифт есть, тоесть мы старались это предусмотреть», — ділиться Анна.

На думку гості заходу Марини, такий випадок є показовою ситуацією у питанні безбар’єрності  Дніпра.

«Я пришла на этот фестиваль, потому что слово равенства для меня важно, и важно осмысливать и понимать, какие дискриминируемые группы есть в нашем обществе. Организаторы фестиваля столкнулись с тем, что сложно найти место, которое было бы доступно для всех. И это уже первый месседж этого фестиваля — посмотрите, это место выбрано потому, что оно одно из доступных», — розповідає Марина.

Як зазначає новий радник міського голови з питань доступності Олександра Кутас, зараз розробляються проекти, метою яких є зробити місто комфортним для пересування.

«Очень много городов в Европе уже могут себя назвать практически полностью доступными. Я общаюсь людьми, которые занимаются этой проблематикой там. Они говорят «Мы еще далеки от идеала». Когда ты понимаешь, что люди занимаются планомерно и систематично этим вопросом в течение 20-30 лет и говорят, что еще далеки от идеала, то мы у самого начала начал», — каже Олександра.

Упродовж всього фестивалю були представлені різноманітні фільми, лекції, виставки. Одна з таких — експозиція харківського Музею жіночої та гендерної історії. Вона виділяє роль жінки у суспільстві і презентує різні погляди на цю тему.

«В будь-який музей зайдіть і ви побачите чоловічу історію. Бо чоловіки творили історію з офіційної точки зору. А про жінок мало сказано. Ну що тут героїчного, що жінка під час війни мила посуд? Або зараз миє помідори і робить томат для того, щоб погодувати бійців в АТО. І якщо вона опікується дітьми під час війни – це не героїчне життя, це не важливо. Саме тому ми висвітлюємо невидимі невідомі сторінки історії», — додає директорка Центру гендерної культури у Харкові Тетяна Ісаєва.

Організатори планують надалі проводити подібні заходи і залучати якнайбільше людей до участі у них.

«Ми маємо пояснювати, чому всі ми виграємо від рівності, чому рівність не означає ущемлення когось у ваших правах, це лише про те, що всі люди мають однакові рівні права. Це не про те, що у вас щось заберуть», — розповідає Олена Шевченко.

Москалець Євгенія, Дніпро, «Громадське радіо»

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля