Людина легальна апріорі, навіть, якщо втратила документи – художниця
Про права і долі вимушених переселенців, про проблеми біженців в Україні та світі говоримо з кримчанкою, відомою українською мисткинею Марією Куліковською
7 вересня у київському Центрі візуальної культури відкрилась виставка відомої української мисткині Марії Куліковської «Пліт “Крим”. Карта долі».
Художниця народилася в Керчі. Вивчала архітектуру у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві. Сьогодні її ім’я відоме не тільки в Україні, але і за кордоном як авторки радикальних перформенсів на актуальну суспільно-політичну тематику.
За словами художниці з допомогою цієї виставки вона намагається привернути увагу до проблеми біженців в Україні та світі.
«Це виставка про кожного з нас, про кожну людину, яка може опинитися в такій ситуації і не припускає, що з нею може щось трапитися. Що вона ляже спати в одній державі, а вранці прокинеться в іншій за рішенням якоїсь третьої людини.
Це нагадування про в’язницю, що від тюрми не зарікайся, грубо кажучи і про те, що класифікують когось як біженця, мігранта, переселенця, не такого, без документів, нелегального. Як може бути людина нелегальною? Людина легальна апріорі. Навіть, якщо у неї немає номеру і вона втратила документи, або документи стали нелегітимними – це не означає, що людина нелегітимна. Людина – це життя».
Ще 16 серпня художниця розпочала перформенс у Києві на березі Дніпра, де прикріпила пліт під назвою «Крим». Марія Куліковська прожила на плоту три дні, а потім вирушила у експедицію вниз по Дніпру до гирла Дунаю. На кордоні з Румунією дівчину затримали прикордонники. На виставці, що у Центрі візуальної культури, мисткиня намагається показати елементи життя із експедиції.
«Тут все артефакти того, що було зі мною на плоту за час всього існування там. І, наприклад, свисток для того, щоб привертати уваги і кричати про допомогу, насос, який рятував мені неодноразово життя, навіть відро, в якому зараз стоять квіти – це теж частина мого життя. І насправді це убогий побут, який я присипала золотим пилом. Убогий побут кожного біженця. Часом у них навіть цього немає».
Художниця розповідає, що для неї проблема біженців є особистою історією, адже вона кримчанка. Також вважає, що таких сірих плям як Крим є багато, власне, тому вона намалювала карту без кордонів, де плаваючі зірки символізують плоти.
«Мені не хочеться, щоб когось хтось сегрегував за територіальною ознакою. Тому це дуже актуальна тема кожної секунди. Мало того, в Україні присутня якась така глобальна апатія і не солідарність з загальним світом. Ви, напевно, знаєте як журналісти, коли була ініціатива прийняти біженців з Сирії громадськість прийняла їх як недорозвинених, чорних і ще щось в цьому роді. Це дуже боляче, тому що ми насправді однакові люди і у нас однакові проблеми».
Марія Куліковська вірить, що з допомогою такого мистецтва можна змінювати багато у світі.
«Я не належу до жодної партії і ніяким політичним заангажованим організаціям. Я просто є людина як політичне тіло, яке має волю і через ненасильницькі методи і висловлювання, красиві вислови я вірю, що можна змінити дуже багато».
Зараз художниця мріє про те, щоб це «пліт» став місцем для дискусій та платформою для всіх переселенців, де б вони могли отримувати також юридичну підтримку.
«Ми зараз плануємо, щоб пліт з’явився в Нідерландах в одному з таборів, де прибувають біженці багато років. Щоб цей пліт перетворився в таку платформу висловлювання. І так що б біженці і люди, які втратили голос, знайшли цей голос».
Далі також творитимуть схожу платформу у Великобританії та Франції, де, за словами мисткині, є правозахисники, художники та куратори, які готові підтримати проект.
Наталка Роп, Київ, Громадське радіо
Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля
