«Мене теж побили» — учасник фестивалю проти расової дискримінації в Ужгороді

Саме під таким гаслом в Ужгороді уже вдруге пройшов міжнародний молодіжний фестиваль «Beauty around me. Як зазначили організатори, фестиваль спрямований на руйнування стереотипів та створення почуття толерантності через обмін унікальними та яскравими традиціями народів.

«В такому толерантному місті як Ужгород був випадок, коли індійським студентам заборонили ходити в аквапарк на підставі їхньої національності. Але, в принципі, не тільки тому ми хотіли зробити цей фестиваль. До речі, ми робимо його вже другий рік. Взагалі, на меті цей фестиваль має вчити толерантності, дружби, взаєморозуміння і також познайомити нас із культурами інших народів. А представників інших народів більше познайомити із культурою України і наших сусідів», – зазначила співорганізаторка фестивалю, виконавча директорка ГО «Екосфера» Катерина Станкевич.

Лівієць Мухамед Альханзулі каже, що такі заходи – чудова нагода продемонструвати рівність людей, адже сам час від часу стикається з дискримінацією. Хлопець дотепер не розуміє, що стало причиною конфлікту, коли водій маршрутки без жодних пояснень змусив його вийти. «Тиждень тому в маршрутці водій почав погрожувати, казав вийти звідси. Я йому кажу, щоб хоча б довіз мене до зупинки. А він мене довіз не до тієї зупинки, а перед нею і каже мені: «виходь». Я йому кажу, що ще не доїхав до потрібної. Але він почав кричати «давай виходь, давай розберемося». То я вийшов і пішов», – розповів він.

Так само студент медичного факультету УжНУ, Ромео з Індії, переконаний, що колір шкіри людини аж ніяк не впливає на її порядність: «Мене теж побили і я був у лікарні. Тиждень там відпочивав. Украли гроші, украли все… І не один раз, а багато разів так робили… У кожній країні є хороші люди і погані люди, не забувайте. Якщо ми думаємо, що у вашій країні тільки хороші люди – то це не так. І в нашій країні не тільки хороші люди».

Підтримує цю думку і волонтерка Корпусу Миру Вікторія, яка представляла на фестивалі свою країну – США. Дівчина грала з дітьми в ігри, виступала на сцені і спілкувалася з охочими, аби довести: всі люди рівні. «Я зі США. Моя мама – біла, а мій тато – чорний. Я все життя бачила людей з різним кольором шкіри. Але інші люди не мають змоги бачити людей з іншою шкірою. То, я думаю, тут, на фестивалі, люди можуть бачити, що нема різниці. Можливо, шкіра іншого кольору, але це ще нічого», – сказала Вікторія.

У програмі фестивалю в Ужгороді, окрім виступів, відбувся ярмарок культур, де можна було поспілкуватися, долучитися до ігор та майстер-класів, ознайомитися з національним одягом, скуштувати традиційні страви та напої, оглянути предмети побуту. Популярністю, крім інших, користувалися індійська локація, де можна було поміряти сарі, та арабська, де охочі вчили слова. Своїми враженнями від заходу з «Громадським радіо» поділилася ужгородка Олена Булина: «Сьогоднішній захід був просто бомбезним! Настільки прекрасно представлені всі країни, які тут є. Я реально в захваті. Індія! Америка взагалі порвала всіх! Африка – бомбезно танцювали, співали. Це настільки було чудесно! Підривало (заводило – авт.) багато людей. Зовсім по-іншому на них дивишся. Ти розумієш, наскільки ці люди щирі, відкриті. Це дійсно те, що потрібно проводити у нас».

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду імені Г. Бьолля