facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Нові принципи початкової освіти: «Йдеться не про школу заради знань, а про школу заради вмінь, ставлень, цінностей»

Які знання та навички має дати початкова освіта, щоби дитина у майбутньому була здатна успішно навчатися та працювати, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади?

Нові принципи початкової освіти:  «Йдеться не про школу заради знань, а про школу заради вмінь, ставлень, цінностей»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Відповідь на це питання варто шукати в новому «компетентісному» підході до стандартів освіти в початковій школі. В Україні розпочалася реформа загальної середньої освіти.

Міністерство освіти і науки України передало на громадське обговорення проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Документом визначено принципи організації освітнього процесу у початковій школі.

Наталія Бєскова, Заступниця Департамента загальної середньої та дошкільної освіти МОН, пояснює це так: «Було вирішено, що школа має змінити ставлення до навчання дітей. Тому була створена реформа школи – «Нова українська школа» та план заходів, але для того, щоби все це втілити у всіх школах – має бути загальнодержавний стандарт. Вирішено було розпочати з початкової школи. Взагалі увесь Стандарт повністю новий. Він побудований по-новому, нова структура. Раніше в початковій школі не було такої галузі, як історична освіта. Це величезна інновація. Ми вивчали досвід багатьох європейськиї країн, зокрема Фінляндії, Великобританії, Польщі. Взагалі в нас є ціла стратегія правової освіти, яку ми узгоджували із іншими нормативними документами».

Володимир Селіваненко, координатор освітніх програм Amnesty Inernational в Україні, який безпосередньо працював від громадськості над розробкою стандарту, зазначає: “Цей Стандарт стосується абсолютно всіх галузей, тобто і математика, і мова, і історія, і громадянська освіта. Він відрізняється тим, що є орієнтованим на практичні знання. Ми не плануємо “напихати” дітей знаннями, які є теоретичними. Якщо говорити про громадянську освіту, то не є принципово, щоби дитина на виході 12 класу знала на пам’ять, що таке “держава” або щоби вона могла пояснити теорію виникнення держави. Це в житті не є практично застосовним. Натомість, ми хочемо, щоби дитина вийшла з 12 класу і цінувала демократію, в якій живе та готова була боротися за неї. Щоби вона цінувала різноманітність поглядів, щоби вміла слухати інших людей та доносити свою точку зору, не ображаючи інших”.

З вересня 2017 року проект нового Стандарту початкової освіти апробуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України.  А вже з вересня 2018 року всі першокласники країни почнуть навчання за новими принципами.

“Зараз триває період громадського обговорення цього Стандарту. З 2018 року планується, що цей Стандарт починає функціонувати для перших класів в повну силу по всіх школах. Я вважаю, що це дуже хороший показник, тому що практика останніх часів показує, що законодавство, умовно кажучи, вводиться на наступний день з його прийняття. Це завжди важко сприймається. В даному разі, цей Стандарт стосується дітей і робити швидкі висновки чи експерементувати на дітях – це абсолютно неприйнятно. Саме тому, введення цього Стандарту з 2018 року і лише для дітей з першого класу”, – ділиться своїми роздумами Володимир Селіваненко.

Над документом в МОН почали працювати ще в 2016 році. Робоча група, яка розробляла громадянську та історичну освітні галузі, за словами Селіваненка, включала, як істориків, так і громадськість, зокрема Amnesty International в Україні, Європейський центр імені Вергеланда, Аналітичний Центр CEDOS.

“Склад був дуже різнобічний і це – дуже важливо. Писала громадськість, писали вчителі та вчительки, писали чиновники від освіти. Робоча група була відкритою і гнучкою”, – додає Селіваненко.

Христина Чушак, з Європейського центру імені Вергеланда, також говорить про залучення великої кількості громадськості: “Відрізняється цей Стандарт освіти тим, що запрошена більша кількість людей, який цей Стандарт можуть та будуть використовувати. Раніше він розроблявся в педагогічно-академічному колі та ніби “пропонувався” вчительській спільноті, як готовий продукт. З початком реалізації концепції нової української школи, розширилося коло, так званих, стейкхолдерів і до розробки Стандарту було залучено, як вчителів-практиків, так і представників громадськості, академічні кола. Відбувався такий груповий процес, це тривало більше часу, проте є можливість врахувати думки ширшого кола людей”.

На думку Христини Чушак,  змінилася сама філософія написання таких стандартів і підходів в освіті:  “Якщо раніше, це був більш академічно викладений матеріал, то зараз це спроба подати те, що мають вміти і знати учні, мовою, яка більш доступна для батьків, школярів, щоби сама громадськість розуміла про що йдеться”.

Інноваційним виглядає стандарт “Громадянська та історична освітня галузь”. Його мета –  формування в учня/учениці власної ідентичності та готовності до змін через вироблення поваги до інших, толерантного ставлення до культурного різноманіття і розбіжності суджень, набуття досвіду взаємодії та співпраці, через обмірковування прийнятих у класі, школі і місцевій громаді соціальних норм, активну участь у житті цих спільнот та усвідомлення відповідальності за свої вчинки.

Серед очікуваних результатів:

Наприклад, для учнів 1-2 клас є вміння захищати права людини (розпізнати вчинки і слова, які можуть підтримати або образити, а також поважати різноманітність, справедливо ставитися до інших).

Для учнів 3-4 класів потрібно мати компетенції спілкування, враховуючи особливості інших людей, пояснювати, чому потрібно діяти справедливо, не порушувати прав інших дітей, виявляти та засуджую такі вчинки, вміти пояснити до кого можна звернутися.

Окремо присвячено увагу булінгу у школах, учні мають відслідковувати, коли їх або інших ображають або принижують та знати, як діяти в таких ситуаціях.

Це говорить про те, що зараз відбувається перехід до компетентнісного навчання. Що це означає, розповідає Христина Чушак, з Європейського центру імені Вергеланда: “Про компетентнісне навчання в Україні йде мова вже кілька років, але з цією концепцією та приходом пані Маністр Лілії Гриневич, таке навчання виходить на перший план. Йдеться не про навчання і не про “школу заради знань”, а про “школу заради вмінь, ставлень, цінностей”, що разом і становить “компетенції”.

“Йдеть про те, що в наш час, люди розуміють, що не можливо учня “забити” достатньою кількістю знань, тому що ці знання швидко змінюються і існує величезна кілікість інформації. Тому в Державному стандарті початкової освіти орієнтація більше на вміння, зокрема на вміння шукати інформацію, критично до неї ставитися, обробляти. Акцент також на роботі в групі, роботі в колективі, а також так званий “емоційний інтелект” – розуміння інших, емпатія. Ці зміни, які відбуваються в Україні йдуть в ногу зі змінами, які відбуваються в інших країнах. Вони по-перше, базуються на документах Ради Європи, на документах ЄС, але також базуються на передовому досвіді” – додає Христина Чушак.

Громадське обговорення проекту триватиме до 15 серпня 2017 року. За результатами апробації та громадського обговорення проект документа буде доопрацьовано й подано на затвердження Кабінетом Міністрів України.

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО