Права людини в Україні – основні загрози і виклики цього року

10 грудня в Києві на Національну правозахисну НЕконференцію зібралися активісти, журналісти, депутати, громадські діячі, щоб обговорити, які загрози стають перед Україною в сфері захисту прав людини.

Валерія Лутковська, Уповноважена Верховної Ради з прав людини, розповіла про досягнення та виклики цього року в роботі офісу омбудсмена:

«Цього року ми маємо близько 300 візитів до місць несвободи протягом року. Уявіть собі: за 365 днів було здійснено 300 візитів. Це практично кожен робочий день група Національного первентиного механізму разом з представниками громадянського суспільства була в якомусь місці несвободи на території України. Від психіатричних лікарень і дитячих будинків — до слідчих ізоляторів».

На думку омбудсмена, завдяки активності громадськості вдалося здобути значних досягнень і в доступі до публічної інформації.

Пані Лутковська наголосила, що однією з досі не вирішених проблем залишається низька ефективність влади в сфері захисту прав людини:

«Коли уряд виконує лише 21% з покладених на нього завдань, це означає, що уряду на права людини, перепрошую, «начхати». І якщо уряд 30% завдань навіть не торкався – оце дійсно проблема. Наша влада не розуміє, що вони свої дії мають узгоджувати з правозахисним порядком денним», — вважає пані омбудсмен.

Валерія Лутковська додала, що робота громадськості з представниками уряду в напрямку підвищення ефективності їх роботи має бути підсилена.

Ще одним з основних завдань суспільства пані омбудсмен вважає підвищення рівня правової освіти громадян:

«У нас досить мала кількість звернень стосовно дискримінації, але це не означає, що в країні немає дискримінації, просто люди не знають, що таке дискримінація. Така ж сама проблема зі сферою захисту персональних даних».

«Наше з вами завдання – виховати суспільство, щоб люди могли більш ефективно захищати свої права», — звернулася пані омбудсмен до активістів.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Верховної Ради України заявив, що одна з найважливіших проблем в окупованому Криму — надання правової допомоги кримським політв’язням. За інформацією Чубарова, частина адвокатів відмовляється захищати політв’язнів на півострові через постійний тиск окупаційної влади:

«Приклад тиску влади — Микола Полозов, російский адвокат, який зараз захищає Ахтема Чийгоза. Зараз проти нього відкрикти справи, які можуть привести до результату, що його відсторонять від захисту Чийгоза та інших», — побоюється голова Меджлісу.

Також Рефат Чубаров наголосив на необхідності допомоги родинам кримських політв’язнів з боку української держави:

«Тут громадськість поки що все вирішує. Люди мають знати, що державі на них не байдуже. Хочу сказати, що така підтримка окупаційну владу дратує не менше, ніж наша політична діяльність, а іноді і більше», — запевнив Рефат Чубаров.

Голова Харьківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що конфлікт на Донбасі — це частина великого геополітичного конфлікту, який є серйозним викликом для українського суспільства:

«Сьогодні дотримання прав людини знову стало фактором політики, не тільки внутрішньої, але й міжнародної. А це означає, що зараз ми маємо все, що відбувається, оцінювати саме з точки зору співвіднесення цього до прав людини».

На думку Євгена Захарова, окрім зовнішнього ворога, багато проблем є і в середині країни:

«Те, що нема досі стратегії по Донбасу нормальної, — це глибока помилка.  Це гірше, ніж помилка. Має бути усвідомлення того, ці землі будуть українські і стратегію треба будувати саме з цих міркувань. Але зараз ми бачимо ситуацію, коли ліва рука не знає, що робить права. Мене дуже насторожує те, що СБУ стало дуже схожою на колишню КДБ. Все, що вони роблять настільки далеко від прав людини, від поваги до людини. Наша держава вирішує питання не на користь прав людини, а на корись захисту національної безпеки».

Правозахисник заявив, що порушення прав людини з боку українських спецслужб стали кричущими:

«У всіх питаннях обміну полоненими спецслужба здійснює міжнародний злочин, який має назву «насильницьке зникнення». Що тим більше схоже на оксюморон, тому що Україна приєдналася до міжнародної конвенції щодо захисту цих осіб, і має її виконувати. А спецслужби постійно порушують цю конвенцію. І це тільки один приклад, який показує, що в нас дуже багато роботи».

Євген Захаров вважає, що громадянське суспільство може допомогти державі змінитися на краще, якщо воно буде діяти професійно і фахово.

Які дії будуть найбільш ефективними в цьому напрямку, правозахисна спільнота України буде обговорюватиме в рамках Національної правозахисної НЕконференції, яка проходить в Києві 10 і 11 грудня.

Ірина Сєдова, «Громадське радіо», Київ