Прибиральниця — можна, директорка — ні

Як у Дніпрі через вживання фемінітиву матері відмовили у прийнятті шкільної заяви

Прибиральниця — можна, директорка — ні
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr-news-17-09-05_feminityv.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr-news-17-09-05_feminityv.mp3
Прибиральниця — можна, директорка — ні
0:00
/
0:00

Допис Юлії Лівобережної на Фейсбуці
Юлія Лівобережна здивувала користувачів соціальної мережі Фейсбук своєю історією. Її син навчається в другому класі однієї із шкіл міста Дніпро. У жінки виникла потреба написати заяву на ім’я директорки школи щодо групи продовженого дня. В заяві Юлія вказала “директорці”, оскільки нещодавно вона брала участь у тренінгу з гендерній рівності та вирішила почати вживати фемінітиви у побуті.

Жінка розповідає, що заяву не захотіли приймати: “Коли я віддавала заяву, мені сказали, що це невірно, тому що треба писати “директору”… Але ж вона в нас жінка”, – дивується Юлія.

Цікава річ, якщо говорити про школу, то нам зовсім не “ріже вухо” – “прибиральниця”, хоча прибирати, очевидно, може і чоловік, будучи “прибиральником”. А от “директорка” викликає подив, хоча керують школами зазвичай саме жінки. 

Юлія зізнається, що раніше навіть не задумувалась, як будуються назви професій та виникають фемінітиви: “Всі професії в основному чоловічого роду. Раніше я про це не замислювалася, а от коли прочитала історію, почала говорити інакше”.

Як наголошується в статті “Фемінітиви – потреба часу“, що нещодавно вийшла на “Критиці політичній”, українці звикли вживати назви професій і посади в чоловічому роді, жіночі назви, на думку багатьох, ріжуть слух, «смішно» і неприродно звучать, видаються применшувальними і статусно нижчими. Проте основні фактори, що призводять до спротиву вживанню жіночого роду в мові — це низький соціальний статус жінки і мовний сексизм.

Юлія звертає увагу, що світ навколо змінюється і фемінітиви входять в побут: “Я стала помічати по телевізору достатньо часто вживаються фемінітиви. Наприклад, по СТБ диктори та ведучі їх постійно говорять”.

Дійсно, зараз фемінітиви в українських ЗМІ стають виразниками мовної політики, зорієнтованої на пропагування ґендерної рівності. Наприклад, Громадське радіо намагається послідовно вживати фемінітиви в прямих ефірах та публікаціях на сайті. Зокрема, радіоведуча Лариса Денисенко в своїх ефірах часто не просто вживає фемінітиви, але й спеціально підкреслює участь жінок, як фахівчинь, зазначаючи “експерти і експертки”.

Україна поступово переосмислює радянський мовний спадок. Зокрема, зараз розроблюється онлайн-платформи «Фемінітиви», яка буде презентована 10-12 листопада 2017 року в Харкові на Міжнародному лінгвістичному конгресі, присвяченому розвитку системи фемінітивів української мови. Організатори повідомляють, що на цій платформі буде зібрано всі жіночі найменування в українській мові.

Крім того, питання фемінітивів часто обговорюється в спільноті Фемінізм УА в соціальній мережі Фейсбук, яка зараз налічує більше 7 тисяч дописувачок. Там також можна взяти участь в цікавих дискусіях по гендерній рівності, питаннях фемінізму та отримати відповідь на свої запитання.

Тим часом, як повідомляє сайт “Повага”, у Дніпрі новостворена громадська організація домоглася фемінітивів у своєму статуті. 

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г.Бьолля