facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Студенти в Ужгороді вивчатимуть історію, культуру та сьогодення ромів

В Ужгородському національному університеті набирають слухачів на сертифікатну інтегровану програму «Ромські студії»

Студенти в Ужгороді вивчатимуть історію, культуру та сьогодення ромів
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Програма дасть можливість студентам будь яких факультетів прослухати курс ромознавства. Зокрема, їм розкажуть про етнічну історію ромів, ромський голокост, етнографію, соціологію, культурну спадщину, а також про їх громадсько-політичний рух. Про це «Громадському радіо» розповіла співробітник Національної академії наук України Наталія Зіневич.

«Це надзвичайно важливо передусім для Ужгородського національного університету, але взагалі і для всієї України, як такий університетський експеримент: введення ромської тематики в навчальний процес в різному форматі. Тут обраний формат, який передбачає міждисциплінарність. Тобто 6 курсів, які охоплюють ціле коло дисциплін соціально-гуманітарного циклу і передбачається, що з початку наступного року будуть студенти із різних спеціальностей, різних факультетів слухачами цієї сертифікатної програми. Надзвичайно важливо, що це – ромська ініціатива. Ця ініціатива йде від ромських громадських організацій», – каже Наталя Зіневич.

Керівник ромської організації «Романі черхень», громадський активіст Мирослав Горват розповів, що згідно з переписом населення 2001 року, в Україні проживає 14 тисяч ромів. Однак стверджує: реальна цифра перевищує 50 тисяч лише в самому Закарпатті. Невідповідність пояснює тим, що під час перепису багатьох ромів записали угорцями чи словаками. Мирослав Горват нарікає на дискримінацію ромів і переконаний, що «Ромські студії» дадуть можливість краще інтегрувати ромів в українське суспільство.

«Останні роки ми бачимо, що якраз між нами стоїть ось таке, ви знаєте, решітка, що вона нам мішає інтегруватися в суспільство. Молодь, яка сьогодні закінчує школу або вчиться, хотіла би йти дальше, але цей стереотип щодо них він є важким, він їм це мішає. З іншого боку допустити ромів до себе – теж важко. Тому що про них лише в основному лише негатив є. Якщо подивитися медійно, прочитати, яка існує інформація в суспільстві, то: «Хто вкрав? Роми вкрали. Хто біду наробив? Роми наробили біду». І так далі. Є цей негативний стереотип, який би хотілося поламати. Трошки більше дати можливості  ромам все ж таки проявити себе, дати про себе знати, показати іншу сторону медалі свого життя», – каже пан Горват.

Саме тому одним із основних завдань програми є формування толерантного ставлення до ромів в українському суспільстві. Також, за словами Наталії Зіневич, це – ще один крок до вивчення ромської нацменшини. До роботи залучатимуть як вітчизняних фахівців, так і провідних іноземних науковців-ромологів.

«Ромська національна меншина вже багато століть мешкає на теренах України і є дуже малодослідженою. Нема достатньої кількості фахівців, нема підручників, навчальних посібників. І немає можливості ромам самим у вищій школі отримувати інформацію на гідному рівні про свою спільноту», – каже Наталя Зіневич.

Програму уже презентували частині ужгородських студентів. Ініціатори планують формувати групи по 25 осіб. Заняття проводитимуться двічі на тиждень. А розпочнеться навчання у вересні.

Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадського радіо»

 

Цей матеріал створено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля

За підтримки

Громадське нетворк
Поділитися

Може бути цікаво

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Держава дає максимум 6 місяців реабілітації для важких поранень — директорка фонду «Після служби»

Держава дає максимум 6 місяців реабілітації для важких поранень — директорка фонду «Після служби»