В музеї в Чернівцях можна дізнатись історію буковинського єврейства

До Другої світової війни в Чернівцях проживало близько 40% представників єврейської громади. В Садгорі і Вижниці цей показник сягав 80 відсотків

В музеї в Чернівцях можна дізнатись історію буковинського єврейства
https://static.hromadske.radio/2016/08/hr-news-16-08-01_evrei.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/08/hr-news-16-08-01_evrei.mp3
В музеї в Чернівцях можна дізнатись історію буковинського єврейства
0:00
/
0:00

Зараз про ті часи нагадують Єврейське кладовище, колишня будівля Єврейського народного дому, Синагога та інші споруди. Війна забрала життя багатьох євреїв, а частину змусила покинути Буковину. Наразі в Чернівецькій області, за оціночними даними, мешкає від п’яти до десяти тисяч євреїв.

Про життя євреїв Буковини “Громадському радіо” розповів голова правління Єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман. За його словами, очолювана ним громада є об’єднуючим майданчиком для різних єврейських організацій і окремих членів громади.

“Чернівці, взагалі Чернівецька область, Буковина як така — це традиційно дуже єврейський регіон. Якщо ми ведемо мову про початок 20 століття, то за різними оцінками, в різних поселеннях, громадах Чернівецької області єврейська громада доходила до 90%, що стосується великих міст — це було 40-50%. Наших пам’яток — величезна кількість. На сьогодні ж немає точної кількості. Оціночно та робота, яка проводиться всеукраїнськими, міжнародними єврейськими організаціями маємо від 5 до 10 тисяч людей, що є євреями або мають єврейське коріння. Членами громади є приблизно 2 тисячі людей”, — розповів Леонід Мільман.

В Чернівцях є дві діючі синагоги, благодійний фонд Хесед-Шушана, який допомагає людям похилого віку, які потребують особливої допомоги, групи в дитячих садках, школа, де вивчається іврит, історія та традиції єврейського народу, а також багато інших організацій. Окрім того для представників єврейської громади діють різноманітні програми.

“В межах різних організацій, що діють, у єврейської молоді у віці від 18 до 26 років є можливість по 10 днів безкоштовно поїхати в Ізраїль. Ця програма називається “Ізраїль за правом народження”. Тобто, будь-хто, хто має єврейське коріння до третього покоління, має можливість подивитись державу Ізраїль. До 30 років молодь (це так само державні програми Ізраїлю) має можливість поїхати на програму, яка передбачає один або два семестри навчання в ізраїльських вузах, або подорожі, або спорт, або релігійні програми так само фінансуються державою (Ізраїль, – ГР) або недержавними фондами.

Леонід Мільман розповів що представники єврейської громади, що проживають в Чернівецькій області чи приїздять сюди, не відчувають дискримінації.

“На щастя, на сьогоднішній день ми не маємо жодних організованих утисків. Окремі прояви, звичайно, є, окремі члени громади з тим стикаються, часом відбуваються акти вандалізму на кладовищах, на пам’ятних єврейських місцях, декілька років тому одну з синагог розмалювали свастиками. Але це точкові прояви. Це не є щось організоване. Так само, коли приїжджають великі групи єврейських паломників, як хасидів, так і не хасидів, в Чернівці, вони досить вільно пересуваються містом і не відчувають якихось обмежень. Так, вони дещо незвично вдягнені і незвично себе поводять, але тим не менш, чернівчани скоріше з допитливістю дивляться на цих людей. Але це не є проявами якоїсь нетерпимості”, — розповів Леонід Мільман.

Про життя буковинських євреїв чернівчани та гості міста можуть ознайомитись в громадському музеї історії та культури євреїв Буковини, що розташувався в колишній будівлі Єврейського народного дому. Наразі тут розташований Центральний палац культури. Сам музей створений єврейськими громадськими організаціями. В 2008 році була відкрита перша експозиція Микола Кушнір, директор музею розповів про специфіку установи.

“Музей присвячено буковинському єврейству. Його основним завданням є відкрити минуле єврейської спільноти Буковини для сучасників, зберегти все, що можна зберегти в плані історико-культурної спадщини єврейської етнічної групи на Буковині і, мабуть, передати наступним поколінням”. 

Відмінність цього музею, за словами Миколи Кушніра, полягає в тому, що він містить експозицію про життя євреїв, а не про смерть

“Традиційно в українській практиці багато музеїв присвячують свої виставки темам Голокосту і все, що з цим пов’язано. Мова там йде про знищення, про смерть. Ми ж, цілеспрямовано зробили акцент на житті, хоча ця тема важлива і зараз ведеться робота над другою частиною музею, яка буде присвячена саме темі Голокосту”, — говорить Микола Кушнір.

Експозиція так і називається — життя євреїв на Буковині (остання чверть 18 — середина 20 століття). В найближчі роки представники єврейської громади планують реконструювати покійницьку на Єврейському кладовищі і створити там другу частину музею. Федеральний уряд Німеччини вже допоміг частиною коштів, надавши 100 тисяч євро. 

“Ми намагаємось зберегти те, що можливо, збираємо по світах. Люди вивезли з собою фото, документи, листи. Ми намагаємось їх отримати бодай у вигляді копій. Дехто нам дарує різні речі, які пов’язані з історією євреїв Буковини. Наше завдання полягає в тому, щоб відкриту оцю маловідому для інших представників етнічних груп в Чернівцях пласт культури, історії і тому подібне, щоб вони були більш обізнані. І це сприятиме розумінню того, що поруч живуть люди іншого віросповідання, культури, які в суботу поводять себе по-іншому, вони вимикають світло, або не беруть до рук ручки, щоб писати, бо це заборонено релігійним законом. Але в цьому нічого поганого нема. Адже знаючи ці традиції, це сприятиме злагодженому, толерантному співіснуванні багатокультурного та багатонаціонального середовища нашого краю, як це було завжди”, — розповів Микола Кушнір.

Чернівчани також долучають до святкування єврейських свят. Так, в Чернівцях вже стало традицією, що на Театральній площі міста, коли святкується Ханука, стоїть семисвічник.

Надія Вірна з Чернівців для “Громадського радіо

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Генріха Бьолля