Які нюанси вивчення англійської особливими дітьми? Відповідь педагога

2016 – рік англійської мови в Україні. Ця мова є однією із найпоширеніших у світі для міжнародного спілкування. Але, чи є у людей з інвалідністю та особливих дітей можливість вивчати іноземну на тому ж рівні, що і у фізично здорових? Тему досліджувала наш кореспондент з Черкас Ірина Філенко.

Другий рік поспіль навчає дітей, які мають особливості опорно-рухового апарату, вчителька англійської мови Черкаської спеціалізованої школи № 3 Лілія Коломієць. Вона зазначила: нарешті вже є чим пишатися: вихованці знають англійською пори року, місяці, ознаки зовнішності і вже, навіть, можуть порахувати до ста:

«На уроці англійської мові найбільше подобається те, що вчимо англійську мову по тваринах. Англійська потрібна, тому що можна завести друзів за кордоном і спілкуватися з ними англійською мовою, якщо вони так говорять», — говорить восьмирічний  Микита.

А дев’ятирічна Аліна додає:

«З англійської подобається вивчати цифри. Англійська мова — це міжнародна мова і, якщо ми кудись поїдемо і не будемо знати їхньої мови, то зможемо цю мову замінити на англійську».

Лілія Миколаївна каже: «дітей з певними вадами можна зробити повноцінними членами суспільства, лише надавши їм чимало можливостей у навчанні». Методика не відрізняється від плану роботи для здорових дітей: вчителі використовують чимало малюнків, відеопрограм, словників у картинках:

«Якщо вчитель не має терпіння, то він і не зможе працювати в такому класі, тобто повинна бути і любов до таких діток. Тому що тут дехто є ранимий, дехто не може сприйняти матеріал, запам’ятати, але взагалі-то ці дітки доброзичливі, стараються, тому з такими дітками працювати можна. Дехто є такий, що зовсім їм тяжко — на рідній мові вони не можуть висловити свою думку, або якщо вони стараюся щось розповідати, то їх тяжко зрозуміти. Але такі дітки у письмовій формі навіть швидше можуть справитися, ніж ті, хто усно може розповісти. А є такі, які не можуть написати це у зошиті, відтворити, але усно вони дуже стараються. Тобто різні дітки є».

«Вивчення мови вимагає роботу над 4 аспектами, а саме: спілкування, аудіювання, письмо і читання», — розповідає вчителька англійської мови Черкаської спеціалізованої школи № 3 Жанна Восколович. Вона вчить іноземної мови 8-Б, це — інклюзивний клас, у якому разом зі здоровими вчаться особливі діти. Зауважує: «до кожного потрібно знайти свій підхід, і не виключення особливі діти:

«Якщо взяти конкретно цей клас, то учні з особливими потребами влилися в цей колектив, не відстають від них, але працюючи з ними, треба враховувати індивідуальні особливості кожної цієї дитини. У мене є учень Денис Козловський, то він настільки розвинута дитина, що труднощів у мене з ним не виникає: і на сприйняття іноземної мови на слух, і виконує вправи на діалогічне і монологічне письмо. Якщо виконує письмо завдання, то він старається. Дитина має нахили до вивчення англійської мови. Денис наскільки різносторонній хлопчик, що може подати інформацію, якою і звичайні дітки не володіють», — говорить Жанна Восколович.

8-класник Денис Козловський — учень одного із таких інклюзивних класів. Хлопець, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, як і однолітки захоплюється історією Британії, тому із задоволенням вивчає англійську:

«Я люблю пізнавати щось нове, нові мови, особливо я люблю Британію і Англію, і, заразом, вивчаю, і історію, і мову, і все про цю країну. Ця мова – одна з найпоширеніших мов у світі, нею розмовляють дуже багато країн, вона є офіційною і вона вживається у дипломатії. Першою чергою хочу відвідати Великобританію і Америку».

У Черкасах на базі десятьох шкіл існують класи для особливих дітей — в них усі школярі вчать англійську мову за загальною програмою. Директор департаменту освіти і гуманітарної політики Черкаського місьвиконкому Марина Бакланова переконує, що не варто відокремлювати вивчення англійської між здоровими та особливими дітками. Згадує, що певний час такі діти не мали змоги вчитися разом зі здоровими, і постійно були вдома. Нині ж, перебуваючи у соціумі, вони мають можливість повноцінно розвиватися.

«Я б не відокремлювала дітей з особливими потребами і звичайних дітей. Повірте мені: я дотримуюся тієї думки, що будь-яку дитину можна навчити всьому. Тих, яких батьки розвивають з раннього дитинства, у них швидше реакція на все це, вони краще сприймають будь-який матеріал, вони реагують по-іншому і т.д. і т.д, це, якщо дитину розвивати і займатися нею. Якщо дитиною з особливими потребами батьки опікуються, розвивають, дитина багато читає, музику слухає, то вона мало чим відрізняється у сприйнятті навчального матеріалу».

Психолог, керівник напрямку роботи для людей з інвалідністю коаліції «Молода Черкащина» Анна Харченко англійську мову почала вивчати ще до школи. Тоді на цьому наполягала її бабуся. Після школи дівчина перейшла до ліцею, де уроки англійської були щодня. Вважає, що знати англійську мову вже не є чимось особливим:

«Ну от я сама є людиною з інвалідністю, я думаю, що, мабуть, якісь специфічні курси треба для слабозорої людини або тих, хто погано чує. Тоді потрібен сурдоперекладач або спеціальні програми. Якщо ми говоримо про людей з особливими потребами, то, можливо, вони потребують додаткових пільг, щоб не сплачувати за навчання, то можливо і так. Більше того, зараз є багато різних програм, коли американці приїздять до нас і на волонтерських засадах вчать англійської мови на клубах розмовної англійської. Із мінусів — це те, що насправді такі штуки часто проходять у приміщеннях шкіл або університетів, де немає ліфтів. І якщо ми говоримо про інвалідність, яка пов’язана із складнощами пересування, то тоді треба когось просити, щоб занесли, винесли, але насправді це не так складно, все одно знаходяться люди, які допомагають».

Директор департаменту освіти і гуманітарної політики Марина Бакланова каже, що завдяки року англійської мови в Україні на базі кожної школи будуть курси для усіх охочих її вивчати:

«Якщо брати усіх мешканців міста, все-таки рік англійської мови в України, то ми говоримо про створення на базі кожного закладу Open English Club. Тобто — це заняття з англійської, які можуть відвідувати не лише учні, які там навчаються, але й мешканці мікрорайону, які проживають біля цього навчального закладу. Проводимо опитування, хто хоче, хто як…ну, ви ж самі розумієте, що треба час, а його у дорослих людей немає, тому, безумовно, першою чергою це буде зорієнтовано на дітей і молодь, а далі вже будемо проводити рекламну кампанію. Плануємо ми це все-таки робити на безоплатній основі, але, звичайно, якщо буде дуже багато бажаючих, то будемо розглядати різні варіанти. Але все-таки хотілося би це запустити як проект громадської дії — хто бажає, будь ласка, приходьте з нами…. Оpen — відкритий»

З кожним роком умов для вивчення англійської мови для українців стає все більше: не має значення вік, стать, соціальний чи фізичний стан людини. Усе залежить лише від бажання кожного індивідуально.

Ірина Філенко з Черкас спеціально для «Громадського радіо»

Матеріал створено за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля