Якщо у місті є дуже багато африканців – це показує рівень країни: Ада з Нігерії про своє життя в Україні
Громадське радіо напередодні етнічного фестивалю «Мама Африка» поговорило із нігерійкою Адою, яка майже 10 років живе і працює лікаркою в Україні та називаю це долею.
Для більшості з нас Африка асоціюється із спекою, екзотичними тваринами та темношкірими племенами. Ми мало замислюємося, але відпочинок на пляжах Хургади у Єгипті – це теж Африка. Очевидно, що цей материк може здивувати нас більше своєю різноманітністю, ніж ми думаємо.
Вже на початку серпня в Україні пройде пройде перший афро-етнічний фестиваль «Мама Африка». Його локацією стане мистецький хутір Обирок у Чернігівській області.
Організатори, обіцяють учасникам фестивалю повне занурення у неймовірно цікавий, захоплюючий світ африканської культури, який можна відчути на смак, слух та дотик. Детальна програма на сайті.
Зокрема, 5 серпня 2017 року о 16:00 на Фестивалі пройде Дискусія на тему «Різноманітність Африки – руйнуємо стереотипи», її учасники: Ада з Нігерії, Аліун із Сенегалу та Мохамед із Судану.
Громадське радіо напередодні фестивалю поговорило із нігерійкою Адою, яка майже 10 років живе та працює лікаркою в Україні та називаю це долею.
Дядя Ади ще за Радянського Союзу приїхав в Україну навчатися на педіатра та зацікавив дівчиною і професією, і країною. Спочатку вона приїхала на навчання у Луганськ, а тепер проходить клінічну ординатору у Києві.
“У людей є тільки одна думка щодо Африки, що вона – однакова. Я, як африканка, розумію, що в нас все дуже різне і я хочу показати через Фестиваль, що у народів Африки різні культури, різні мови, різні релігії і різні думки”, – говорить Ада.
«Цей фестиваль – це спосіб більше дізнатися один про одного. Звичайно, в нас зараз є Інтернет, де дуже багато інформації, яку можна прочитати. Треба більше спілкуватися з людьми із Африки, щоби більше розуміти про цю країну».
«Наприклад, я раніше жила у Луганську, а тепер живу у Києві, і навіть в межах одної країни люди думають по-різному».
«Є така закономірність: якщо у місті є дуже багато африканців – це показує рівень країни. Наприклад, у Запоріжжі є і нігірійці, і представники Гани, і камерунці», – додає дівчина.
Відносно себе Ада не може згадати випадків дискримінації чи утисків, хоча зізнається, що не може сказати за всіх представників із Нігерії: “Відносно мене я не можу назвати випадки, які вважають расизмом, але я не можу сказати, що цього не буває”.
Ада говорить, що сама була в Африці тільки в Нігерії, де вона народилася. Тому вона має великі очікування від культурного фестивалю, щоби самій дізнатися більше про Африку через танець, розмову чи фільм, який вона там побачить.
На питання, а яка ж традиційна національна їжа в Нігерії, дівчина говорить, що важко назвати щось одне. Через різноманіття етносів, скажімо, як в Україні – борщ, виокремити важко. Трохи подумавши, називає – Джолоф, це такий спосіб приготування рису, що схожий на плов.
За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні