Державна зрада: що буде з Януковичем?

Янукович перестав бути Президентом України 22 лютого, а отже на момент вчинення державної зради був просто громадянином України і не міг робити заяви від імені Президента. Чи є він зрадником?

Ведучi

Олег Шинкаренко

Державна зрада: що буде з Януковичем?
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr-abetka-16-12-07-derzhavna_zrada.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr-abetka-16-12-07-derzhavna_zrada.mp3
Державна зрада: що буде з Януковичем?
0:00
/
0:00

28 листопада 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко оголосив підозру екс-президенту Віктору Януковичу у державній зраді й поплічництві Російській Федерації в агресії проти України.
Народний депутат Сергій Лещенко вже розкритикував ці дії Генпрокуратури як необдумані. Адже Янукович перестав бути Президентом України 22 лютого, а отже на момент вчинення державної зради був просто громадянином України і не міг робити заяви від імені Президента. Тобто, за такі заяви можна було би заарештувати будь-яку бабусю із плакатом “Путін, введи войска!” Чи дійсно так варто було робити?
Прокоментувати це питання ми попросили українського правознавця-кримінолога, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, директора з наукового розвитку і члена правління Центру політико-правових реформ Миколу Хавронюка.
Кримінальний Процесуальний Кодекс визначає три форми Державної зради:
1 Перехід на бік ворога.
2 Шпигунство.
3 Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Чи можна сказати, що діяльність Віктора Януковича підпадає хоч під одне з цих визначень? А як щодо дій Наталії Поклонської та інших колишніх українських чиновників, які залишилися в Криму працювати в окупаційній адміністрації?
Покарання за державну зраду в Україні – від 12 до 15 років позбавлення волі. В Росії покарання за цей злочин складає від 12 до 20 років у в’язниці. З 2011 року там стабільно засуджували за зраду 4-6 осіб, але у 2014 році їх кількість раптово збільшилася втричі. А кого засуджують за зраду в Україні?
У Англії часів Тюдорів під державну зраду (англ. High treason) часто підводилося будь-яке порушення особливих указів короля (наприклад, засудження шлюбів Генріха VIII); в одній справі як державна зрада було витлумачено мужолозтво. У сучасній Великобританії поняття державної зради трактується надзвичайно вузько – як посягання на особу монарха. Покарання за це було найжахливішим з усіх, які тільки можна придумати. Зрадника спочатку вішали, потім топили, а наприкінці четвертували.

Одним з останніх, хто був засуджений за The Treason Act +1842, був 16-річний Маркус Сарджент, який зробив 13 червня 1981 року кілька пострілів в бік Єлизавети II під час параду. Перед тим, як стріляти у Королеву, Серджент надіслав до Букінгемського Палацу такий лист: “Your Majesty. Don’t go to the Trooping the Colour ceremony because there is an assassin set up to kill you, waiting just outside the palace”. На суді він сказав: “Я збираюся приголомшити і містифікувати світ. Я стану найвідомішим підлітком в світі” і отримав 5 років в’язниці. Вийшов через три.
Відповіді на ці та інші запитання слухайте у подкасті Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова Абетка», який виходить за підтримки Центру Стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини