Правова абетка: шлюбний контракт і розподіл майна після розлучення
Шлюбний контракт в Україні – досі підписують одиниці. Саме тому розподіл майна після розлучення перетворюється на квест. Правозахисники на Громадському радіо радять, як його подолати.
56 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» на Громадському Радіо виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Цей випуск із координатором громадської приймальні у Покровську Артемом Безруком присвячений розподілу майна після розірвання шлюбу.
У 2004 році було укладено 476 шлюбних договорів, у 2005 – вже 687, у 2006 – 917, у 2007 – 1263, у 2008 – 1029, у 2009 – 942, і нарешті у 2010 – 1037.
Олег Шинкаренко: Найменше про що думаєш у стосунках із дружиною, так це про розподіл майна після розірвання шлюбу. Можливо, саме тому в Україні не поширений так званий шлюбний контракт, де всі тонкощі зазначені одразу. Ще у 2010 році тодішній Мінюст наводив таку статистику: у 2004 році було укладено 476 шлюбних договорів, у 2005 – вже 687, у 2006 – 917, у 2007 – 1263, у 2008 – 1029, у 2009 – 942, і нарешті у 2010 – 1037. При цьому, майже половина таких договорів укладається у Києві. В окремих районах у 2010 році кількість шлюбних договорів взагалі нараховувалася одиницями. Для порівняння, протягом 2010 року в Україні було зареєстровано понад 300 000 шлюбів, тобто як ми можемо побачити, це навіть не одна сота відсотка, а значно менше. До речі, інститут шлюбного контракту з’явився в Україні у 1992 році після внесення доповнень до кодексу про шлюб та сім’ю. Поняття, зміст, правила укладання та розірвання шлюбного договору були визначені розділом 10 Сімейного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2004 року. Пане Артеме, а що змінилося протягом цих 7 років? Чи стали українці більш схильні до укладання шлюбних договорів?
Артем Безрук: Украина сейчас испытывает бум брачных договоров. Заключают их не только молодожёны, но и уже женатые люди. Граждане стали еще более внимательно относится к своему будущему личному имуществу. Что интересно, брачные договора зачастую не только между украинцами, но и при заключении брака с иностранцами. Зачастую заключаются жителями крупных городов: Киева, Днепра, Одессы, Львова. 80% случаев составления брачных контрактов клиентами – для использования за рубежом.
Олег Шинкаренко: А скажіть, будь-ласка, Артеме, скільки цих договорів зараз укладається? Так само тисячу договорів на рік?
Артем Безрук: К сожалению у меня точной статистики нету.
Олег Шинкаренко: А скажімо у Покровську?
Артем Безрук: К сожалению, был только один случай.
Олена Сапожнікова: Покровськ – це в Донецькій області?
Артем Безрук: Да, в Донецкой области, бывший Красноармейск.
Олена Сапожнікова: А можете розказати про цю пару, яка уклала шлюбний контракт?
Олег Шинкаренко: Чому вони це зробили?
Артем Безрук: В основном они пришли только проконсультироваться, сказали, что увидели в Интернете, что можно такое сделать. Пришли к нотариусу, но нотариус им особо ничего не рассказал, просто сказал: придите уже з документами и с договором в электронном виде, где бы было прописано, что вы от друг друга хотите.
Олена Сапожнікова: А з якими документами?
Артем Безрук: Для этого надо паспорт и плюс идентификационный код каждого супруга, так же должно быть либо свидетельство о браке, либо заявление о регистрации и, конечно, электронный вариант проекта документа.
Олег Шинкаренко: Але от найбільше мене цікавить така деталь: що можна додавати в цей шлюбний контракт? Тобто там, що – доходить буквально до чайників, ложок чи банківських рахунків?
Артем Безрук: Да, так же точно можно и деньги, банковские счета, имущество, автомобили, все имущество, которое было до брака и после.
Олег Шинкаренко: А чиї банківські рахунки? Тобто, що дружина буде ділити навпіл банківські рахунок чоловіка чи навпаки?
Артем Безрук: Это как они договорятся.
У тому й суть цього шлюбного контракту, що сторони можуть домовитися, навіть якщо дружина візьме всього на всього 5%.
Олена Сапожнікова: Необов’язково, Олеже, навпіл. У тому й суть цього шлюбного контракту, що сторони можуть домовитися, навіть якщо дружина візьме всього на всього 5% – вона така альтруїстична і поважає свого чоловіка, а йому віддасть 95% або взагалі все віддасть і на якихось там певних умовах. Тобто, вона віддасть всі кошти, а візьме собі квартиру або машину, або навпаки. Тобто, вони домовляться і вирішать. А от ця пара, одна єдина, яка у вас там, вам відомо, на яких умовах вони уклали?
Артем Безрук: Они просто проконсультировались, подумали.
Олена Сапожнікова: Тобто це таємниця така залишилася?
Артем Безрук: Да, и второй раз не пришли для составления именно самого договора.
Олена Сапожнікова: А це нотаріально має бути завірений договір, так?
Артем Безрук: Так.
Олена Сапожнікова: А готовий має договір йти до нотаріуса, чи нотаріус може все таки допомогти, і в нотаріуса можна дещо підправити?
Артем Безрук: Вот в нашем случае, получилось так, что им нотариус сказал, что они должны уже были принести электронный вариант, но если там какие-то нюансы, то она будет исправлять, это ее робота.
Олена Сапожнікова: І скільки коштує робота нотаріуса, приблизно?
Артем Безрук: По разному, самое большее, что я видел – это около 2000 гривень.
Олег Шинкаренко: Скажіть, а цей договір шлюбний може включатися в будь-яке майно чи тільки в те майно, яке було спільно нажите під час шлюбу?
Артем Безрук: Может, так как и до нажитого, и после, и во время брака.
Олег Шинкаренко: Ясно, а хто зазвичай вимагає розподілу майна після розірвання шлюбу?
Артем Безрук: Чаще всего обращаются женщины, так как после развода они чувствуют себя покинутыми. Они пытаются разделить все, что есть, подавая на алименты, на развод и так далее.
Олена Сапожнікова: Взагалі це страшній справи, Олеже. Я пам’ятаю початок своєї ще юридичної практики, коли я була помічником адвоката в адвокатській конторі, і там основний відсоток справ, які були в адвокатів, я думаю і зараз вони є, це було десь близько 10 років тому, були саме справи про розподіл майна після розлучення. Це жахливі перемовини, коли приходить чоловік і жінка і починають перераховувати дійсно сковорідки, чайники і доходить навіть до того, що кажуть: «Що ти колись там розбив кружку в сервізі, от і якщо б ти цього не зробив, сервіз би не втратив свою цінність, давай тепер мені відшкодовуй, тепер мені відійде чайник. Якщо там три миски, то давай їх ділити, мені дві тобі одна». Тобто, це жахіття, і такі перемовини, вони приходять і починають спочатку з начебто з конструктивної, спокійної розмови розподілу цих ложок і вилок, всяких телевізорів, чайників і завершується це криками, скандалами і найчастіше такі приходи до адвоката нічим не завершуються і потрібно десь декілька зустрічей, щоб нарешті вони спромоглися хоч щось скласти, хоч якийсь список і не побитися, не посваритися і тут основна робота була адвоката, як я дивилася, просто їх втихомирити і якось розійняти в різні сторони, і просто щоб вони не дійшли до такого сказу. Я не знаю, чи це на території Київщини так, чи це може у вас там так само. Ви бачили от такі перемовини?
Олег Шинкаренко: Так, Артеме, розкажіть будь ласка, які типові проблеми під час розподілу майна між партнерами?
Когда после расторжения брака настает самый важный вопрос: «Кому останется квартира и машина?» – раздел имущества, и тогда начинаются всякие вопросы.
Артем Безрук: В основном, люди во время брака, можно сказать, носят розовые очки, покупают дома, квартиры, дачи, машины, драгоценности. Наверное, в наше время это стало модно – разводится между супругами, хотя судебный сбор сейчас стоит очень дорого. Но когда после расторжения брака настает самый важный вопрос: «Кому останется квартира и машина?» – раздел имущества, и тогда начинаются всякие вопросы. Но, хотя, когда изначально я даю консультацию, что перед тем как обращаться в ЗАГС, обратиться сначала к юристу, как правильно все регистрировать. Например, как подарок, или как если купили за собственные деньги.
Олена Сапожнікова: То зберігати всі чеки, так? Все потрібно в різні коробочки класти, так?
Артем Безрук: Да.
Олена Сапожнікова: Рожевенька це дружини, чорненька це чоловіка.
Артем Безрук: У нас в городе даже доходило до вызова в полицию.
Олег Шинкаренко: Це як це? Через що?
Артем Безрук: Люди начинают делиться, например, не могут поделить собаку, с кем останется собака. Начинают ее забирать, например, муж забрал домой собаку в съёмную квартиру, а жене оставил квартиру, жена взывает полицию, пропала собака, украли собаку. Такое даже было.
Олег Шинкаренко: І це все відбувається саме тому, що не укладений шлюбний договір, шлюбний контракт?
Артем Безрук: Да.
Олег Шинкаренко: І власне, якщо він не укладений, то у людей починаються проблеми, і вони звертаються до вас. І що ви їм радите?
Артем Безрук: В судебном порядке решать этот вопрос. Собирать все чеки.
Олег Шинкаренко: Але чеків, звісно, немає, ніхто не зберігає чеків.
Артем Безрук: Вызывают соседей, соседи тоже подтверждают.
Олена Сапожнікова: Родичів викликають. Насправді там багато з’являється свідків, і тут більшість юристів не дуже полюбляють такі справи про розподіл майна, оскільки це купа емоцій, це до цієї пари докладається ще купа родичів, які зазвичай починають висловлювати, виливати весь бруд, який вони назбирали за ці роки, і який замовчували багато років, і при розподілі квартири, машини оці всі негативні емоції, які накопилися, вони, всі родичі, починають гратися цими емоціями.
Олег Шинкаренко: Отже, Артеме, розкажіть, що ж там у вас відбувається? Як вони розділюють це майно? Які там є підводні камені, як то кажуть, і слабкі місця, і так далі?
Артем Безрук: Вот, ко мне недавно приходил дедушка лет 80, мне, конечно, с ним было трудно общаться, так как дедушка пришел в плохом настроении и сообщил о том, что его выгоняет жена из дома и сыновья. Разговор был долгий, мы разговаривали около трех часов, я еще и роль психолога исполнял. В итоге, у него такой вопрос, еще в 1990-х годах он решил у брата купить дом. В итоге деньги он ему передал, но к нотариусу они так и не сходили. Через три года жена его сказала, что «я, сейчас с твоим братом схожу к нотариусу и оформлю сделку». Оформила сделку, но в итоге она все время договор купли-продажи ему не показывала. В итоге вот он недавно взял справку из БТИ, и оказалось о том, что ее брат ей подарил этот дом, и в итоге дедушка там не является хозяином.
Олег Шинкаренко: Це типова ситуація, коли ти довіряєш своїм родичам, ти навіть не думаєш про те, що вони можуть тебе обдурити, підставити, викинути із прав власності і так далі. І що ви йому сказали, що це абсолютно безнадійна ситуація?
Артем Безрук: Нет, я ему объяснил, я у него начал спрашивать детали истории, которую он мне рассказывал. Он вспомнил, что он построил там магазин, гараж и все сооружения которые там были, также на протяжении всего времени он делал ремонт крыши и все остальное.
Олег Шинкаренко: А як можна це довести, що він зробив цей ремонт?
Артем Безрук: Во-первых, это соседи, второе – это план. План меняется, если он построил новые постройки, это будет все равно доказуемо и с периода времени, это все было в браке построено. Я ему посоветовал обратится в суд, в чем я ему помог бы. Но, к сожалению, дедушка пока не пришел поскольку он из другого города, Краматорска, мы договорились про встречу.
Олена Сапожнікова: А чому саме, вже 80 років – поважний вік, саме зараз він схаменувся і помітив такі речі?
Артем Безрук: Это недавно случилось, буквально полгода назад. У него все было хорошо в семье, как он рассказывает, любовь, гармония, ну, как-то так случилось, жена подала на развод.
Олег Шинкаренко: У 80 років?
Артем Безрук: Да, и начинают выгонять даже родные дети, которые все время благодарили его за магазин, что он построил, так как он его построил и отдал детям.
Олена Сапожнікова: Що ж він такого зробив, що ненависть така в сім’ї?
Артем Безрук: Дедушка пришел, дедушка был одуванчик, ну я не знаю, для меня это тоже, кстати, оказалось большой загадкой.
Олена Сапожнікова: Дивно, враховуючи те, що все ж таки шлюб – це такий союз, заснований на любові, і дійсно – 80 років.
Олег Шинкаренко: А які ви ще пропонуєте методи виходу із конфлікту?
Артем Безрук: Вот, недавно ко мне обратилась дальняя знакомая, я ее сто лет не видел, она обратилась с таким вопросом: «А где у нас нотариус делает дарственную на машину?». Я заинтересовался, так как она написала в соцсетях, я видел, фамилия еще девичья, я спросил: «А зачем тебе?». А она говорит: «Я в браке, а отец хочет купить машину». И потому, что я – юрист, она нашла выход из ситуации, в случае развода машина останется при ней, и ее нельзя будет поделить.
Олег Шинкаренко: І власне, ця дарча була оформлена?
Артем Безрук: Она тоже позвонила буквально перед выходными, она живет сама в Днепре.
Олена Сапожнікова: Скажіть, а як ви особисто ставитеся до шлюбних контрактів? Ви б уклали шлюбний контракт?
Артем Безрук: Наверное, тоже сейчас ношу розовые очки.
Олена Сапожнікова: А ви одружені, так?
Артем Безрук: Да, одружений.
Олег Шинкаренко: Сама така пропозиція дружині виглядає дещо дивною, і може викликати непорозуміння у родині.
Олена Сапожнікова: А ви не пробували, ні, звернутися з пропозицією такою, ні?
в случае развода, я даже не посмею себе ничего забрать, так как это все равно останется ребенку.
Артем Безрук: Нет, у меня даже, у меня есть маленький ребенок, даже, не дай Бог в случае развода, я даже не посмею себе ничего забрать, так как это все равно останется ребенку.
Олена Сапожнікова: Тобто ви не будете чайники, каструлі ділити?
Артем Безрук: Нет, нет.
Олена Сапожнікова: Але я би хотіла вам сказати, що за своєї практики я бачила багато таких пар, і вони мені здається теж були спочатку щасливі, радісні, з дітьми і вони навіть не думали про те, що вони дійдуть до такого стану, і коли вони навіть приходять до адвоката з такими розмовами, вони спочатку також доволі себе чемно поводять. Але коли розмова закручується, коли ці емоції вже набирають оборотів, щось змінюється в людях, щось навіть якась ненависть один до одного з’являється, і починають уже дурниці говорити і ділити такі речі, про які ти думав колись… Для мене це абсурдні справи, чесно, цих там півроку згадую просто з жахом розгляди таких справ, розділення майна після розлучення. Просто жах, і я ніколи після того до цього не повертаюся, і коли мені кажуть: візьміться, будь-ласка, за справу як адвокат таку подібну, я кажу – ні. Це жах, це просто жах, люди наскільки змінюються, от ви кажете зараз, що ви потім все віддасте, а люди потім не віддають все.
Артем Безрук: Но, мне кажется, все равно ненависть начинается с момента развода, просто когда делят имущество…
Олег Шинкаренко: Все одно ж у вас є улюблена гітара або там велосипед, і ви його нізащо не віддасте дружині, яку ви більше не любите?
Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Олена Сапожнікова: Розіб’єте гітару об стіну, щоб нікому не дісталася, так? Хотіла би зазначити, що якщо в нас правова все ж таки абетка, так, шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Це передбачено в сімейному кодексі України, можете укласти шлюб уже з 18 років, але якщо вам 16 років, то за рішенням суду вам також буде надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає інтересам родини. Тобто вже у 16 років люди можуть одружитися. Як ви гадаєте, який відсоток розлучень, розподілу майна в залежності від віку? Чи в 16, 18, 19, 20 це може статися? Чи навпаки, як ви описали вже історію – у 80? Чи це взагалі з віком не пов’язано?
Артем Безрук: Я, честно сказать, затрудняюсь ответить на этот вопрос, но я считаю, что если человек уже состоит в браке даже с 16, то не имеет значение возраст.
Олена Сапожнікова: Тобто розірвати шлюб можуть будь-коли, так?
Артем Безрук: Нет, розірвати шлюб нельзя только при одном условии: если есть маленький ребенок, и ему не исполнился год.
Олена Сапожнікова: Тобто навіть не варто думати про це, так? Чекати рік і потім йти, чи яким чином? Чи це моральне зобов’язання, чи це передбачено законодавством?
Артем Безрук: В основному, законодавством.
Закон передбачає спрощений порядок розірвання шлюбу для засуджених осіб.
Олена Сапожнікова: Так, і ще закон передбачає зараз спрощений порядок розірвання шлюбу, наприклад, для засуджених осіб. Раніше їм потрібно було відбути певний строк, після якого вони могли, або якщо вони були засуджені на певний строк, то там була певна умова. Тепер ця умова знята, і особа, яка була позбавлена волі, не має значення вже на який строк, вона може в будь-який момент звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану, якщо немає суперечок в родині і немає малолітніх дітей, а якщо суперечки між подружжям, то звернутися до суду, і якби там уже розглядати це питання розірвання шлюбу. Також ще я хотіла би відзначити, що зараз спростився порядок розірвання шлюбу в такому моменті: якщо в судовому порядку проходило розірвання шлюбу, і ви отримали рішення суду, то не потрібно після цього йти в органи державної реєстрації актів цивільного стану, це рішення суд направить сам туди, а ви, маючи на руках ось це рішення суду, уже це є підставою, уже є документом про розірвання вашого шлюбу. Тобто таким чином прибрався один от такий похід, один пункт і таким чином спрощено. Ще хотіла би відзначити, що якщо ви бажаєте розірвати шлюб і зайнятися питаннями розподілу майна, то це можна зробити в одному судовому процесі, якщо це йде в судовому розгляді. Тобто ви пишіть одразу заяву про розлучення і розподіл майна.
Олег Шинкаренко: Скажіть, Артеме, а якщо вже таке сталося і колишнім чоловіку і дружині треба розірвати шлюб і поділити майно, то як до вас можна звернутися? Яка ваша адреса і телефон?
Артем Безрук: Мы находимся в городе Покровске, улица Мандрика 6, мобильный номер телефона: 095 672 45 75.
Олена Сапожнікова: Хотіла би нагадати, що Покровськ знаходиться в Донецькій області.
Артем Безрук: Донецька область, бывший город Красноармейск.
Олег Шинкаренко: Чи безкоштовні ваші послуги?
Артем Безрук: Так, безкоштовні.
Олег Шинкаренко: Прекрасно. Дехто вважає, що розподіл майна під час розірвання шлюбів – це про американських мільярдерів, які прагнуть врятувати свої колосальні статки. Насправді ж це може стосуватися кожного з нас. Закликаємо вас зберігати власні родини у цілості, але якщо вже так сталося і розбитого назад не склеїти, то наш подкаст може стати у нагоді.