Історія химерних подорожей в книзі Мітча Калліна «Країна припливів»

Мандрівка у дивовижний світ уяви, де оживають частинки поламаних ляльок, мерці перетворюються на болотяних людей, а світлячки прилітають побажати на добраніч.

Ведучі

Тетяна Петренко

Історія химерних подорожей в книзі Мітча Калліна «Країна припливів»
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-prochytannia-26.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-prochytannia-26.mp3
Історія химерних подорожей в книзі Мітча Калліна «Країна припливів»
0:00
/
0:00

Усі ми добре знаємо «Алісу в Країні Див» Льюїса Керрола, історію мандрівки дівчинки за білим кроликом, яка приводить її у фантастичний світ з Капелюшником, Чеширським Котом та іншими дивовижами. Американець Матч Каллін у своєму романі «Країна припливів» створив щось аналогічне. Якщо Аліса Керрола блукала Дивокраєм, що називається англійською Wonderland, то героїня Калліна потрапляє у Tideland, країну припливів. Якщо мандрівка Аліси минала у фантастичному барвистому світі, то Мітч Каллін показує неблагополучну соціальну реальність, яка, проте, для героїні роману не позбавлена темної казковості.

Желізі-Роуз 11 років. Її батько-наркоман перевозить дівчинку після смерті матері до старого розваленого будинку десь посеред Техасу, де перед нами і розгортається панорама Дивокраю навпаки. Не маючи жодних уявлень про традиційні родини та нормальний світ Желіза-Роуз цілком комфортно почувається у цьому світі. Вона чіпляє собі на пальці голови ляльок і разом із ними вирушає досліджувати таємничий світ навколо дому. А в цьому світі є місце і для привидів, і для страшних казкових болотних людей, і для подорожей на субмарині. А ще Желіза-Роуз зустрічає свого казкового принца, хай навіть він більше нагадує читачам потворного Калібана.

Цей аж ніяк не дитячий текст «Країни припливів» дає зрозуміти, що дитяча психіка – значно сильніша матерія, ніж нам може здаватися. Що можна щиро любити свого батька-наркомана й готувати йому героїновий укол із такою ж відданістю, як дівчата у деяких казках – вечерю своїм татам. І звісно, що Країна Див для дітей буває дуже різною. Бо якою є реальність, такою ж стає і казка. Що цікаво, героїня цього роману почувається у своїй неблагополучній реальності та моторошній казці значно комфортніше за нас, читачів. Це нам кортить затулити їй очі, коли помирає мама Желіз-Роуз чи забрати в неї з рук підготовлений для батька шприц із наркотиками. Ледь не єдина сцена, яка лякає саму Желіз-Роуз – це піддивляння за оральним сексом своєї сусідки. Ця сцена справді жахає дівчинку, бо в її дитячому світі іще немає розуміння, що таке секс і що під час нього ніхто з учасників не намагається одне одного з’їсти.

А про те, чим закінчиться подорож Желізи-Роуз її моторошним Дивокраєм – читайте у книзі «Країна припливів» Мітча Калліна.