Романтичні пісні про неромантичні Балкани в книзі «Іншалла, Мадонно, Іншалла» Міленко Єрговича

Знаєте, як романтичні митці створювали свою поезію? Часто джерелом для неї була народна творчість. Романтики добряче працювали над цим матеріалом, шліфували його й робили літературним, а ще більше надихалися ним. І, власне, так різні національні літератури отримували свій початок.

Сучасний боснійський і хорватський письменник Міленко Єргович у своїй збірці «Іншалла, Мадонно, Іншалла» робить щось схоже. За матеріал для його оповідань стають савделінки, тобто драматичні пісні. У них лунають упізнавані й широко поширені мотиви – це й історія про неможливе кохання між багатим мусульманським захисником віри й дівчиною-чужинкою, і історія про вбивство сином батька, і таке інше.

Що робить із наявним матеріалом письменник? Додає влучних деталей, розширює коло персонажів, надає народним мотивам сучасний підтекст. І таким чином війна з далеких народних пісень стає реальною й сучасною, братовбивчий мотив – відгомоном характеру балканських воєн, а важкі стосунки між християнами й мусульманами – відлунням ненависті між боснійськими мусульманами й сербами тощо.

До того ж не можна не сказати, що оповідання Міленка Єрговича також розповідають про Схід у Європі. Шукаючи чітку лінію, за якою припиняється світ своїх і починається світ чужих, тобто світ з іншими правилами, релігією та з ворожими намірами, цю територію уявляють розташованою десь далеко за горами, морями, далеко на Сході. Але у книзі Єрговича видно, що жодної лінії кордону не існує. Мусульманка цілком може шукати духовного порятунку в християнських монахів, оскільки в межах своєї релігії їй ніщо не могло допомогти. Молодий ґазія (тобто воїн захисник віри) може закохатися в єдину чужинку-християнку у місті, а в родині затятого комуніста може вирости ревний мусульманин.

Тож про те, де пролягає нечітка лінія між заходом і сходом, а також про те, чим є балканський світ і як його розуміти – про це читайте у збірці оповідань Міленка Єрговича «Іншалла, Мадонно, Іншалла», що вийшла друком у «Видавництві Старого Лева».