Проте, видається, що війна – це дуже особиста справа. Вона починається не з довжелезних промов, а з власних страхів, образ і мотивів. Принаймні такою показує українську війну на Донбасі Юлія Ілюха в романі «Східний синдром».
У книзі три головних герої. Волинян Вася, який приїхав підкорювати Харків. Максим із Донбасу, який все життя шукав закордонного добробуту. І росіянка Таня, яка намагалась сховатись від світу за кам’яною стіною шлюбу, а натомість опинилась у владі садиста й тирана. Ніхто із цих трьох не є героєм і не має особливих ідеологічних переконань, щоб їхати на Схід. Але всі троє подалися в зону АТО, тікаючи від родинних конфліктів чи шукаючи на війні помсти і забуття.
Власне перебування героїв в зоні АТО займає найменше місця в романі. Авторка сконцентрувалася на мотивах героїв і їхньому мирному житті. Вона описує, як війна стає особистою справою для дуже різних людей. Рік в АТО стає для героїв рискою, яка поділить світ на до і після. Символічним чистилищем. Це простір, де герої остаточно втрачають надії і поривають зв’язки з минулим. Як не дивно, війна стає для них тим острівцем, на якому зупиняється час і каталізатором для розвитку тих особистих сценаріїв, які розпочалися в їхньому житті задовго до війни.
Прочитати ці три драматичні історії і спробувати зрозуміти, що штовхає людей іти на війну і якими вони з неї повертаються, можна в романі Юлії Ілюхи «Східний синдром» від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля».