Як побачити рибу всередині себе: палеонтологічні історії Ніла Шубіна

Чому наші тіла збудовані саме так, а не інакше? Що спільного між людською рукою та крилом мухи?

Ведучі

Тетяна Петренко

Як побачити рибу всередині себе: палеонтологічні історії Ніла Шубіна
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-prochytannia_67.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-prochytannia_67.mp3
Як побачити рибу всередині себе: палеонтологічні історії Ніла Шубіна
0:00
/
0:00

Ryba Vseredyni Nas Nila Shubina

Знайти спільні риси людини із мавпою не важко, а як щодо риб? Оманливо вважати, наче пальці людини мають мало спільного з плавцем. Всередині кожного з нас живе вона, риба, яка колись 3,5 млрд років тому розпочала свій вихід на сушу. І про все це у книзі «Риба всередині нас» розповідає палеонтолог Ніл Шубін. Усі, кого цікавить знаходження таємничих скам’янілостей, мають нагоду побачити, як насправді відбувається цей процес, у чому складнощі роботи палеонтологів і що розповідає нам історія викопних істот. 

Усе життя почалося у воді, і знадобилося багато часу, щоб риби вийшли на сушу. І не менше, щоб їхні плавці поступово трансформувалися й почали бодай трохи нагадувати наші руки із пальцями на кінці. Як палеонтологи доходять таких висновків? Знаходять викопних істот, у породах певного часу, які водночас мають риси й риб, і примітивних наземних істот. Такою проміжною ланкою став тіктаалік – наземна істота, що, на відміну від риби, вже мала шию, пласку голову й видозмінені плавці. Нащо цим істотам були потрібні видозмінена кінцівка? Річ у тім, що вони робили рух, схожий на відтискання, а це зручна навичка для пересування у мілководдях.  

«Риба всередині нас» – це також знайомство з процесом розкопок. Ніл Шубін багато розповідає про випадковості, які ставали поштовхом для відкриттів. Скажімо, одного разу палеонтологи не розрахували час і застрягли під час припливу на маленькому мисі завширшки 15 м. І саме цей випадок дав їм змогу придивитися до вулканічної породи, тобто зовсім не того матеріалу, в якому зазвичай знаходять викопних істот. І попри це, саме там науковці знайти рештки три-теледонтів.  

Знайти кістки й зуби – не велика проблема. Важче з усім іншим, адже м’які тканини зазвичай зберігаються у вигляді зліпків і відбитків. М’які безщелепні рибоподібні створіння знаходили за їхніми зубами, що добре зберігаються серед скам’янілостей. Що це дає науковцям? Саме зуби показують, як змінювалися харчові звички й вподобання істот. Історія ссавців – це, як пише Шубін, історія розвитку нових способів споживання їжі. Інша їжа – інші зуби. Інші зуби – інші причини ці зуби мати. І так далі.

Тож про те, як відбувається палеонтологічна робота і про те, наскільки споріднені усі земні створіння читайте у праці Ніла Шубіна «Риба всередині нас», яку переклали у видавництві «Комубук».