facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як побачити рибу всередині себе: палеонтологічні історії Ніла Шубіна

Чому наші тіла збудовані саме так, а не інакше? Що спільного між людською рукою та крилом мухи?

Як побачити рибу всередині себе: палеонтологічні історії Ніла Шубіна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Знайти спільні риси людини із мавпою не важко, а як щодо риб? Оманливо вважати, наче пальці людини мають мало спільного з плавцем. Всередині кожного з нас живе вона, риба, яка колись 3,5 млрд років тому розпочала свій вихід на сушу. І про все це у книзі «Риба всередині нас» розповідає палеонтолог Ніл Шубін. Усі, кого цікавить знаходження таємничих скам’янілостей, мають нагоду побачити, як насправді відбувається цей процес, у чому складнощі роботи палеонтологів і що розповідає нам історія викопних істот. 

Усе життя почалося у воді, і знадобилося багато часу, щоб риби вийшли на сушу. І не менше, щоб їхні плавці поступово трансформувалися й почали бодай трохи нагадувати наші руки із пальцями на кінці. Як палеонтологи доходять таких висновків? Знаходять викопних істот, у породах певного часу, які водночас мають риси й риб, і примітивних наземних істот. Такою проміжною ланкою став тіктаалік – наземна істота, що, на відміну від риби, вже мала шию, пласку голову й видозмінені плавці. Нащо цим істотам були потрібні видозмінена кінцівка? Річ у тім, що вони робили рух, схожий на відтискання, а це зручна навичка для пересування у мілководдях.  

«Риба всередині нас» – це також знайомство з процесом розкопок. Ніл Шубін багато розповідає про випадковості, які ставали поштовхом для відкриттів. Скажімо, одного разу палеонтологи не розрахували час і застрягли під час припливу на маленькому мисі завширшки 15 м. І саме цей випадок дав їм змогу придивитися до вулканічної породи, тобто зовсім не того матеріалу, в якому зазвичай знаходять викопних істот. І попри це, саме там науковці знайти рештки три-теледонтів.  

Знайти кістки й зуби – не велика проблема. Важче з усім іншим, адже м’які тканини зазвичай зберігаються у вигляді зліпків і відбитків. М’які безщелепні рибоподібні створіння знаходили за їхніми зубами, що добре зберігаються серед скам’янілостей. Що це дає науковцям? Саме зуби показують, як змінювалися харчові звички й вподобання істот. Історія ссавців – це, як пише Шубін, історія розвитку нових способів споживання їжі. Інша їжа – інші зуби. Інші зуби – інші причини ці зуби мати. І так далі.

Тож про те, як відбувається палеонтологічна робота і про те, наскільки споріднені усі земні створіння читайте у праці Ніла Шубіна «Риба всередині нас», яку переклали у видавництві «Комубук».

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков