Загублений роман з передбаченнями Жуль Верна, «Париж ХХ століття»

Один із найпопулярніших жанрів художньої літератури серед сучасних читачів – це антиутопія, тобто спроба побудувати ідеальну державу, яка на практиці виявилась тоталітарним кошмаром і малоприємним місцем. І найкраще нам відомі три антиутопії ХХ століття  – це «451 градус за Фаренгейтом» Бредбері, «Який чудесний світ новий» Гакслі та «1984» Орвелла.

Але популярність жанру в ХХ столітті не завадила Жуль Верну написати антиутопію тоді, коли це ще не було аж таким мейнстримом, а саме 1863-го року.

«Париж ХХ століття» – нетиповий для письменника твір. Він описує 1960 рік та світ, у якому розвиваються науки, промисловість і процвітає комерція. Натомість мистецтво занепадає як непрактичний і непотрібний вид діяльності. І цим новим прекрасним світом блукає і нудиться один з останніх романтиків своєї епохи Мішель. Його страшенно засмучує, що в бібліотеках немає Віктора Гюго, що поезію вважається непристойністю, а вся суть мистецтва зводиться до розважання публіки. На превеликий жаль для цього персонажа творів із подвійним дном які задовольняли б і масову аудиторію, і витончених естетів останні мистецтвофіли Жуля Верна ще не вигадали. Звісно, Мішель знаходить однодумців, з якими й проводить свій час. І, власне, цей коротенький роман варто читати не заради сюжету (його у книзі вкрай небагато), а заради прогнозів на майбутнє і розмов залюблених у мистецтво людей.

«Париж ХХ століття» – це передбачення на сто років наперед. І у своєму 1860-му Жуль Верн багато що вгадав про тенденції ХХ століття. Наприклад, у його світі поети оспівують красу й функціональність машин, що видається Мішелю та його друзям геть не поетичним. Але авангардисти в першій половині ХХ столітті займалися саме цим, щиро захоплювалися розвитком усього нового й технічного, оспівуючи його.

До речі, ця книжка Жуля Верна в перекладі від Видавництва Жупанського до 90-их років ХХ століття вважалась втраченою. Вона підійде і шанувальникам жанру антиутопії, і читачам літератури про мистецьке середовище, а також як знайомство із нетиповим Жуль Верном і його частково справдженими прогнозами про світ у ХХ столітті.