Що варто подивитися в Херсоні?

У мене про Херсон є своя історія. Це було перше літо, коли я працювала медсестрою на київському Трухановому острові. Перев’язувала порізи, міряла тиск бабусям, яким хотілось спілкування, і допомагала прийти до тями тим, хто перебрав алкоголю. І на цій роботі я заробила свої перші особисті гроші, в день отримання зарплати для всієї родини купила персиків, а для себе – квитки на потяг Київ-Херсон. Я місто тоді дослідила від а до я. Обходила все, була скрізь.

А тому всім, хто говорить, що Херсон не туристичний, я заперечу. Увімкніть фантазію, Херсон має свій шарм і величезний туристичний потенціал. Його ви обов’язково помітите, гуляючи вуличками старих районів.

Херсон, вул.Кірова, 18 wikimedia.org

В тій частині міста збереглось достатньо багато симпатичних будинків початку ХХ ст., а між ними заховались декілька майже двохсотлітніх церков. Тут же недалеко є фортеця ХVIII ст., кілька цікавих пам’ятників, наприклад пам’ятник першим судноплавцям.

Вулички старого міста радують дійсно великою кількістю декількаповерхових декорованих будинків з цікавою архітектурою – неокласичною та еклектичною. Вулиці типово розташовані так, як це було ще за часів заснування міста.

Так, в місті безліч понівечених фасадів, покинутих осель, але, як на мене, і в цьому можна розгледіти певну естетику. Уявіть: будинок без стелі, в якому проросло дерево, а гілки визираюсь з вікон і дверей. Це красиво!

Збереглось в місті дві монументальні брами — Очаківська та Московська. Є глибоченна криниця, вали, велична будівля арсеналу, а на території фортеці знаходиться Катерининський собор – закладений ще у 1786 році. Собор симпатичний і у гарному стані, на вході стоїть фігура з ключем яка, за задумом Потьомкіна, має нагадувати, як складно було завоювати свого часу «ключі від міста». Поруч – невелика дзвіниця, клумби з якимись величезними квітами, та дві старовинні гармати.

Свято Катериненський (Спаський) собор у Херсоні Фото: wikimedia.org/ Сергій Клименко

В Херсоні дуже смачно готують, але також це місто може бути ідеальним для тих, хто хоче трохи скинути вагу. Адже де сісти на кавунову дієту, як не в столиці кавунів? Але окрім цього тут ще продають найсмачніші помідори, виноград, а на центральній пішохідній вулиці можна випити дуже смачну каву з наполеоном, як у мами.

А ще в Херсоні є одна значна перевага – маршрутка Херсон — море. Якщо ви ще не слухали програму Путівник про південь, то зробіть це просто зараз, адже з’їздити на острів Джарилгач і на цілий день зануритись в атмосферу абсолютно лінивого відпочинку – це саме те, що треба втомленому мандрівнику.

Окрім Джарилгача, Херсонщина може здивувати горами, біосферним заповідником «Асканія-Нова», Олешківською пустелею, Арабатською стрілкою і озером Сиваш.

Але моє улюблене місце, яке неймовірно надихає – Тендрівська коса. Вона ж Тендра.

Захід сонця на узбережжі о. Тендрівська коса. Чорноморський біосферний заповідник wikimedia.org

Тут дуже чисте море, саме тут я вперше в житті бачила дельфінів, а ще там майже немає людей, що для мене є величезною перевагою.

Але є одна проблемка: на цю косу можна дістатись тільки по морю адже Тендрівська коса відділена однойменною затокою. Але я перевірила на власному досвіді: трансфер можна знайти в Очакові чи Залізному порті. Дешевше це буде, якщо зберете компанію або долучитесь до компанії інших туристів. Острів Тендра – це частина Чорноморського біосферного заповідника. Охоронний статус дозволяє зберігати цю зону абсолютно екологічно чистою, без кучугур сміття та відходів.

А ще цікаво, що колись Тендрівська коса була єдиним цілим із островом Джарилгач. Античні греки знали про її існування і називали «Ахіллів біг». І це не випадково: герой Троянської війни, згідно з однією з версій, був родом з північного Причорномор’я, а тут проводив тренування з бігу.

Здичавіли мустанги острова Тендрівська коса на межі між Чорним морем та Ягорлицькою затокою wikimedia.org

Тендрівська коса – чи не єдине в Україні місце, де мешкає популяція диких коней, а деякі перелітні птахи лінуються і лишаються зимувати саме тут, на косі.

А ще там є старезний маяк, встановили його ще 1827 року для координації руху суден вночі. Попри бурхливу історію і поважний вік, маяк зберіг свій первинний зовнішній вигляд. Він функціонує й зараз, хоча й зі значно сучаснішим обладнанням.

Попри всі вище згадані переваги цього місця, є і недоліки, адже не тільки коні там дикі, є ще і дикі страшні змії і павуки. Тому я би не радила на цьому острові лишатися ночувати. Проїхали, насолодились, забрали з собою все своє сміття (ще можна захопити сміття сусіда) і вирушайте назад в Очаків, або в Херсон.

Не важливо який сезон, мандрувати цією місцевістю приємно за будь-яких погодних умов. Тому вкотре закликаю подивитись на карту нашої дивовижної країни, визначити напрям і, склавши наплічник, влаштувати собі пригоду, про яку будете згадувати не один рік.