Чому Україну не підтримали в транзитній суперечці з Російською Федерацією?

Поразка з шансом на реванш? Чому Україну не підтримали в транзитній суперечці з Російською Федерацією? Дізнаємося в юристки, партнерки компанії «Ілляшев та партнери» Олени Омельченко.

У 2014-16-му роках, і наразі продовжується така ситуація, Російська Федерація заблокувала транзит до Середньої Азії, зокрема до Казахстану та Киргизької Республіки, тим самим завдала значної шкоди економічним та торгівельним інтересам України. Єдиним органом врегулювання суперечки, який міг би розглянути такий спір, була Світова організація торгівлі.

Україна у 2016-му році зробила запит на консультації — це перший етап врегулювання суперечки, який має пройти країна. Під час таких консультацій сторони згоди не знайшли, тому Україна запросила створення групи арбітрів, які б розглянули ситуацію і дали свої рекомендації.

І Світова організація торгівлі не підтримала Україну в цій суперечці. Справа в тому, що в кожному правилі є виключення, і в правилах СОТ також. Одне з таких виключень є в статті 21, яка говорить про те, що будь-яка держава може застосовувати будь-які заходи у випадку необхідності з мети національної безпеки. А РФ з самого початку суперечки сказала, що СОТ не має права розглядати цю справу, бо вона вважає, що є надзвичайні обставини у відносинах з Україною, які пов’язані з національною безпекою.

Варто сказати, що ця стаття не мала прецеденту. І ми знаємо, що зараз Україна знову увійшла на всі перші шпальти видань, тому цей прецедент, створений у суперечці між Росією та Україною, по суті є важливим і для інших держав СОТ.

Однак в цій справі група арбітрів пішла далі, і все-таки дала трактування, тобто дала певні критерії, по яким країна може застосовувати цю статтю. Тобто тепер є певні обмеження, і країни СОТ поставлені в такі умови, що мають відповідати цим обмеженням, щоб застосувати цю статтю.

Проте ми нічого не втратили з такого рішення СОТ. В нас був шанс доказати, що Російська Федерація порушує наші права, але ми не змогли цього зробити. Проте ми нічого не втратили від того, що ми скористалися цим шансом. Наступний крок – цей звіт арбітрів протягом 60 днів має бути затверджений в спеціальному органі з врегулювання суперечок. І поки цей звіт не буде затверджений, Україна має право подати заяву і переглянути цю суперечку у вищій інстанції – апеляційному органі.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.