facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Хто є воєнним злочинцем, а кого можуть амністувати: деталі законопроекту №9438

Правозахисники, активісти, колишні заручники бойовиків закликають нардепів 6 червня підтримати законопроект про відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Чому це важливо та що може змінити відповідний закон? Про це розповідає Олександра Романцова, виконавча директорка «Центру громадянських свобод»

Хто є воєнним злочинцем, а кого можуть амністувати: деталі законопроекту №9438
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--
Що було у випуску:
00:41Чому з’явився законопроект і хто саме займався його розробкою
05:58«Мати шанс повернути борг тисячам жертв і не зробити цього – це підлість». Чому правозахисники, активісти та жертви російського полону вийшли на акцію
09:55Що зміниться з ухваленням законопроекту?
17:48Категорії злочинів і покарання

Олександра Романцова наголосила, що сьогодні в українському законодавстві не існує норми чи статті закону, відповідно до яких можна було б покарати людей, які катували та вбивали українців на Донбасі та в Криму. Законопроект №9438 був зареєстрований наприкінці 2018 року, він повинен адаптувати національне законодавство до міжнародних норм, щоб покарання за такі категорії злочинів було передбачено:

  • Вкінці 2015 року ми зрозуміли, що тенденції щодо кількості воєнних злочинів і злочинів проти людяності як на території окупованого Криму, так і на території окупованого Донбасу тільки зростатимуть. Від цього постраждали вже тисячі людей. Це люди, які зараз перебувають у полоні в Криму та на території Донбасу, родичі тих, хто загинув у результаті воєнних злочинів. Все це вже шість років не має жодної оцінки в національних судах України.
Олександра Романцова Громадське радіо
  • В Кримінальному кодексі немає правильних категорій і правильного опису таких злочинів відповідно до міжнародних стандартів: воєнний злочин, злочин проти людяності, злочин геноциду й злочин агресії. Відповідно, навіть немає статистики, скільки ж у нас насправді злочинів проти людяності і воєнних злочинів, скільки насправді жертв.
  • Шостий рік війна. Шостий рік, маючи таку можливість, ми не ухвалюємо рішення в своїх власних судах. Якщо всі ці дії оцінювати з точки зору мирного часу, з точки зору Кримінального кодексу для мирного часу, виходить, що більшість із цих злочинців ніколи не буде покарана, бо в нас немає до них доступу, а введення категорій міжнародних злочинів дає можливість зробити рішення суду безстроковими. Навіть якщо зараз в нас немає доступу до певної людини, то навіть за десятки років, якщо ця людина з’явиться на території України, ми зможемо її покарати.
  • За міжнародною практикою, воєнні злочини й важкі злочини не амністуються, тому важливо, щоб у своїх судах ми визначали, які злочини є важкими, які злочини є воєнними. Катування або жорстоке поводження з полоненими – це воєнний злочин, це інше, аніж людина просто куховарила в так званих «ЛНР» і «ДНР».
  • Ми маємо розуміти, що амністія буде. Це важливо для того, щоб воєнний конфлікт закінчився. Але якщо говоримо про  воєнні злочини, ми не маємо права змушувати жертв воєнних злочинів жити разом із злочинцями на одній території, ми маємо розуміти: жертва повинна відчувати, що вона захищена від своїх катів.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

За підтримки

Фонд Роберта Боша


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.

Поділитися

Може бути цікаво

«Практика здавати речі залишилась з часів СРСР»: що досі мають повертати військові

«Практика здавати речі залишилась з часів СРСР»: що досі мають повертати військові

До яких хвороб може призвести забруднене повітря: пояснює лікарка

До яких хвороб може призвести забруднене повітря: пояснює лікарка