Найгірше, що може зробити Україна — ініціювати процедуру втрати громадянства для тих, хто візьме паспорт РФ – Ольга Поєдинок

Український МЗС негайно відреагував нотою протесту і закликом до міжнародної спільноти впровадити нові санкції проти Кремля. Що ж далі? Які правові наслідки матиме така політика Москви?

Про це ми поговоримо із адвокаткою, кандидаткою юридичних наук і докторанткою кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Шевченка Ольгою Поєдинок.

МЗС назвало цей наказ Путіна нікчемним, який не матиме справжніх правових наслідків? Наскільки це правда?

— Я повністю погоджуюся з позицією українського МЗС, тому що вона відповідає нормам сучасного міжнародного права. Адже як указ від 24 квітня, так і указ від 1 травня – це є частина широкомасштабної протиправної діяльності РФ як агресора.

Цей сценарій для Росії не новий, в Абхазії і Придністров’ї було вчинено так само. Якщо міжнародна спільнота проковтнула  сценарій у Придністров’ї і Грузії, то чому зараз вона має впроваджувати нові санкції проти Кремля?

— Я як юристка-міжнародниця можу оцінювати це з позиції міжнародного права. Це є пряме порушення Четвертої женевської конвенції щодо населення на окупованих територій. А  порушення Міжнародного гуманітарного права тягне за собою міжнародну кримінальну відповідальність.

Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій зробив заяву про те, що ті українці, які отримають російські паспорти, можуть бути позбавлені громадянства України. І одразу з’явилися коментарі юристів, які питають, як це можливо? Як можна позбавити громадянина України громадянства України, якщо навіть вони отримали російські паспорти? Чи існує такий механізм?

— Механізму позбавлення громадянства в нас немає, тому що в нас позбавлення заборонене Конституцією, в нас є механізм втрати, передбачений статтею 19 Закону України Про громадянство України, і однією з підстав втрати українського громадянства є добровільне набуття громадянства іноземної держави. Для того, щоб особа втратила українське громадянство на цій підставі, потрібно з’ясувати два факти. Перше – добровільність набуття іноземного громадянства, а інформацію про це може надати винятково держава іншого громадянства, і також необхідно уповноваженим органам України переконатися у тому, що особа, втративши громадянство України, не стане особою без громадянства. Відповідно, у мене з’являється питання – як підтвердити добровільність набуття такого громадянства? У випадку з Кримом у нас є чітка відповідь у законодавстві, що автоматичне примусове набуття громадянства РФ не визнається Україною, не тягне за собою правових наслідків у вигляді втрати громадянства України.

У випадку із Донбасом, я думаю, що там необхідно за аналогією ту саму норму застосовувати. Тому що якщо Україна у своєму внутрішньому законодавстві визначає і Крим окупованою територією, і окремі райони Донецької та Луганської областей теж окупованими територіями, то потрібно також не розглядати набуття російського громадянства на Донбасі як добровільне. Хоча там трошки інша ситуація, тому що йдеться про подання заяви. Але знову ж я закликаю звертати увагу на контекст і на заяви українського МЗС. Якщо МЗС каже, що ми такі дії РФ не визнаємо, вважаємо нікчемними, то відповідно, вони не мають мати ніяких наслідків в контексті втрати громадянства України. Тобто про яку добровільність може йтися, коли ми говоримо про збройний конфлікт?

Яким може бути наступний крок з боку Росії?

— Я думаю, що у період зміни президентської команди оці всі кроки Володимира Путіна мені видаються таким недолугим запрошенням до діалогу. Можливо, дійсно такий діалог буде з позиції сили, але отакі інтенсивні дії саме у цей період мені видаються ініціативою до переговорів. Враховуючи те, як Російська Федерація відреагувала на заяву Зеленського про те, що збираються росіянам, які потерпають від порушень прав людини на території РФ, надавати у спрощеному порядку українське громадянство, це такий обмін «люб’язностями», якщо можна так сказати. Адже одразу після цього Путін вдався до троллінгу, і сказав, що тоді давайте мати якесь спільне громадянство, якщо ми так вже хочемо єднатися.

Звичайно, ні про яке спільне громадянство за умов існування двох суверенних держав йтися не може. Але, тим не менше, такий обмін «люб’язностями» відбувся. І мені здається, що це таке очевидне запрошення до діалогу.

Але що я можу сказати в межах внутрішньої політики: найгірше, що може зробити Україна – це ініціювати процедуру втрати громадянства України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.