«Поправки Лозового» заблокували роботу слідчих НАБУ — юристка

Рада громадського контролю НАБУ презентувала «Аналіз законодавчого регулювання порядку здійснення досудового розслідування «до» та «після» «поправок» Лозового до Кримінального процесуального законодавства України». Експерти проаналізували та дослідили вплив цих поправок на діяльність органів правопорядку, в тому числі Національного антикорупційного бюро.

Ведучі

Олена Терещенко

Гостi

Злата Симоненко

«Поправки Лозового» заблокували роботу слідчих НАБУ — юристка
https://static.hromadske.radio/2019/02/hr-rr-19-02-22_symonenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/02/hr-rr-19-02-22_symonenko.mp3
«Поправки Лозового» заблокували роботу слідчих НАБУ — юристка
0:00
/
0:00

Якими є ці наслідки, ми розпитали членкиню Ради громадського контролю при НАБУ Злату Симоненко.

 — Нагадайте, що таке «поправки Лозового».

— Під час прийняття Україною процесуальних кодексів, з боку народного депутата від Радикальної партії пана Лозового було внесено під час другого читання нові пропозиції до Кримінально-Процесуального кодексу. До цього часу вони не розглядалися Верховною Радою, в першому читанні їх не було.

Стосувалися вони фактично блокування діяльності органів правопорядку, саме з точки зору представників Радикальної партії, оскільки більшість представників перебувають під підозрою або під досудовим розслідуванням органів правопорядку. І вони своєї пропозицією заблокували діяльність органів правопорядку.

В чому було основне питання? Це три ключових моменти.

Перший. Проведення експертизи. На сьогоднішній момент органи правопорядку фактично не можуть самостійно провести жодну з експертиз, їм необхідно йти до слідчих суддів, отримувати рішення, тільки після рішення дається дозвіл на проведення експертизи. Тобто фактично слідчий спочатку має зібрати просто купу документів задля проведення однієї експертизи. Але ми ж маємо розуміти, що слідчий розслідує не одне кримінальне провадження, їх декілька. І бувають такі випадки, якщо ми візьмемо НАБУ, в них тяжкі та особливо тяжкі злочини, і в середньому це 30-40 різних експертиз. А тепер слідчому детективу НАБУ, щоб провести ці експертизи, потрібно зібрати документи, купу дозволів, підписів, йти до слідчого судді і казати про те, що він хоче провести експертизу. Але на цьому цей марафон не закінчується, бо слідчий суддя приймає рішення, і він не тільки може викреслити якісь питання, він ще й може вказати, куди тобі йти з цією експертизою, тобто інститут, в який звертатися.

Цією поправкою виключили приватних експертів, тобто експертів, які не працюють в державних установах. На сьогодні в Україні до десяти державних установ, які проводять експертизи. Завантаженість експертів просто шалена, в середньому експертизу вони можуть провести десь через рік, якщо це економічна або якась бухгалтерська, аудиторська експертиза. Таким чином досудове розслідування на цей час блокується, адже без експертизи ти не можеш довести вину особи, звернутися до суду, вказати якісь підозри.

 — Ця поправка вплинула і на розслідування кримінальних справ, і на розслідування корупційних справ, так?

— Так, вона вплинула на всі органи правопорядку.

Другий момент — це строки досудового розслідування. Вони настільки обмежили час для досудового розслідування особливо тяжких і тяжких злочинів, що фактично слідчий або детектив має швидко бігати, і або направляти обвинувальний акт в суд, або закривати провадження. І це такий тиск на слідчого і детектива, що є випадки передання кримінальних проваджень до суду, які взагалі не містять жодної доказової бази. Тобто аби щось передати, відкрили, щось зібрали, швиденько передали. А це впливає на результати. Коли громадськість питає, а де притягнення осіб до кримінальної відповідальності, це так само питання і до умов, за яких детектив працює. Бо він за рік має зібрати все. А я знаю, як працює НАБУ, коли схема виведення і відмивання грошей займає дві стіни, вони мають знайти, де ж цей бенефіціар, який отримав ці гроші, бо компанії просто розкидані по всьому світу, і не тільки їх знайти, а ще й довести, отримати якісь міжнародні документи на підтвердження того, що гроші взагалі виходили з України і перейшли через декілька фінансових установ чи компаній.

Третій момент — можливість оскарження повідомлення про підозру. Більшість експертів і спеціалістів вказували на те, що це неможливо робити на стадії досудового розслідування, бо фактично ця «поправка Лозового» створила колізію в українських судах. Коли обирається особі запобіжний захід, слідчий суддя, розглядаючи підозру, каже: «Чи є обґрунтовані підстави вважати, що особа ймовірно вчинила даний злочин?». І ми знаємо, що слідчий суддя приймає рішення, наприклад, тримання під вартою або застава. Якщо особа потім йде на оскарження повідомлення про підозру і інший вже суддя приймає рішення про те, що не було обґрунтованої підозри, то фактично ми маємо або випускати особу, або змінювати їй запобіжний захід, бо один суддя каже, що є підстави вважати, інший суддя каже, що немає. І ключове: коли оскаржується повідомлення по підозру, суддя ще до моменту передання кримінального провадження фактично приймає рішення, чи є особа винуватою чи ні. Бо що значить оскарження повідомлення про підозру? Це не тільки ризики, чи буде переховуватися особа, чи не буде, чи в нього є активи за кордоном, чи немає, це оцінка самої дії. І якщо один із суддів каже, що немає підозри, а інший каже, що є, то фактично ми створюємо умови, за яких особа може вже використовувати даний інститут на користь себе.

З практичної точки зору на момент обрання запобіжного заходу, слідчий має надати докази, але це не мають бути 100% докази про вину особи, це тільки про підозру. А тепер слідчий має написати таке повідомлення про підозру, щоб можна було довести на 90 %, що особа взагалі брала участь у даному злочині. Такі умови створюються для того, щоб, наприклад, заблокувати діяльність Антикорупційного бюро, бо в них – топ-корупція, особливо тяжкі корупційні злочини. А такі докази необхідно постійно доводити документами, недостатньо просто показів свідків, там десятки експертиз, десятки тимчасових доступів до документів тощо.

— Тобто ми можемо констатувати, що оця поправка Лозового не покращила, а погіршила стан розслідування особливо тяжких злочинів?

— Вона їх заблокувала.

— Це було зроблене свідомо?

— Це було зроблене у власних інтересах, тому що ця поправка фактично блокує діяльність НАБУ.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.