100 років бою під Крутами: паралелі між навалою більшовиків і агресією РФ очевидні, - історик

100 років тому під селищем Крути відбувся видатний бій український збройних сил проти більшовиків.

Гість студії – історик Андрій Ковальов.

Наталя Соколенко: Що головне в цій даті? Що ми маємо як громадяни України винести для себе?

Андрій Ковальов: Насамперед, бій під Крутами – це найвідоміший бій в історії української військової історіографії армії УНР, військ Центральної Ради. І сталося це з легкої руки відомого історика і міфотворця Грушевського, який після поховання деяких учасників крутянського бою сказав промову над могилами цих воїнів. Він говорив про творення збройних сил України, закликав всіх старих вояків, які повернулися з фронтів Першої світової війни, воювати за Україну, що і поклало цю основу героїзації боїв під Крутами.

І ця героїзація бою під Крутами закрила собою героїчну оборону всього північно-східного фронту армії УНР. Згадаємо, в яких обставинах опинилися українські збройні сили в січні 1918-го року. Раднарком в Росії фактично не оголошує Україні війну, а висуває ультиматум в тому, що вимагає від України як частини Росії виконати певні зобов’язання. Тодішній український уряд ці вимоги відхиляє, і починається війна без її оголошення, така сама гібридна, як і зараз.

За наказом Леніна з території Росії переходять кордони російські підрозділи, так само збільшовичені російські підрозділи в Одесі, Миколаєві, Херсоні, також з боку Хмельниччини рухаються російські війська. Але український уряд до останнього сумнівається і молиться, щоб ніякої війни не було.

Але 21 грудня був окупований Харків, і в грудні окуповуються всі великі міста сходу та півдня України.

Читайте також: Під час моєї юності ми навіть не знали, що є ці Крути – відвідувачка урочистостей

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/news/2018/01/28/pid-chas-moyeyi-yunosti-my-navit-ne-znaly-shcho-ye-ci-kruty-vidviduvachka-urochystostey

І українська незалежність, 100-річяя якої ми святкували напередодні, як раз і була викликана тим, що український уряд не зрозумів, що росіяни окуповують Україну і це вже реальна війна.

Є ще один історичний факт, про який мало знають, але про нього має знати кожен громадянин України. 22 січня була проголошена Незалежність, але 4-ий Універсал, який проголосив цю Незалежність, лишався непідписаним. Як завжди, уряд до останнього сподівався, що війни не буде. І лише 25 січня, після того, як впав Конотоп та Бахмач, мала рада Центральної Ради підписала 4-ий Універсал.

Чому українські воїни опинилися під Крутами? Українські війська відступали з Конотопу на Бахмач, в Бахмачі зорганізувавшись, отримали наказ відступати на Крути. І отримали наказ на 4 години зупинити курсування ворога. Вони відступили на Крути, розібрали залізницю, зайняли оборону. І уявіть собі – українські війська під Крутами не на 4 години зупинили ворога, а на 4 дні, розібравши залізницю і давши потужний опір більшовикам. Поразкою це назвати ніяк не можна, тому що стратегічно наші війська виконали наказ. Хоч ворог і переважав в 10 разів під Крутами, наші війська нанесли набагато більше збитків більшовикам, вбили на голову більше ворогів.

І постає логічне запитання – чому ворог, який так стрімко наступав по залізниці, який так стрімко бив наші залоги, відступив на станції Крути, якщо, за словами багатьох істориків, у нас під Крутами сталася поразка? Тому що українські війська надзвичайно сильно вдарили по більшовиках під Крутами, і вони просто вирішили припинити переслідування, щоб не отримувати поразки. По-перше, тому що не могли рухатися ешелони, а вся війна в перших визвольних змаганнях відбувалася на залізниці, а так звані розстріляні колони і шеренги не просувалися далі, боючись, що на наступній станції на них чекала ще більша оборона українських військ.

Читайте також: Бій під Крутами – що насправді відбувалось 29 січня 1918 року на Чернігівщині?

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/biy-pid-krutamy-shcho-naspravdi-vidbuvalos-29-sichnya-1918-roku-na-chernigivshchyni

Варто відмітити, що будь-який бій тих часів дуже легко можна накласти на події, які відбувалися на Донбасі у 2014-2015-2016-му році. Уявіть собі ДРГ зразка 2014-го року того самого Гіркина, який заходив у Слов’янськ, який перед тим два тижні сидів у Святогорській Лаврі,  абсолютно схоже с ДРГ, які заходили в Київ в грудні 1917-го року, спочатку конспірувалися, а потім піднімали повстання на шулявських заводах чи Арсеналі.

Тут постійно потрібно нагадувати нашим співвітчизникам, що російський окупант не вигадав нічого нового, використовуються ті самі старі сценарії. Так, як зараз ведеться інформаційна війна, і російські медіа дивляться наші співвітчизники, так само більшовики використовували ці методи і тоді, говорячи про звірства Центральної Ради, про звірства наших збройних сил. Багато в чому наш програш тоді у перших визвольних змаганнях полягав в тому, що багато співвітчизників піддалися агітації і мрійливим обіцянкам більшовиків, а потім більшовики, прийшовши до влади, обіцяючи солдатам мир і землю, загнали їх в колгоспне рабство. А селян, яким вони обіцяли волю, позбавили власності, відправили до Сибіру або розстріляли.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.