87% донорської допомоги отримує держава, — Акуленко

Гостя ефіру — виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко.

Любомир Ференс: Після Революції Гідності до України просто хлинула допомога із західних держав. Чому кількість допомоги зменшується? Чи можна говорити про суму, яка надійшла з 2014 року до України?

Любов Акуленко: Питання суми — це питання до наших державних органів. Ми як експерти, які працюють в незалежних організаціях, не маємо доступу до всього. Україна отримує не тільки гранти, вона отримує кредити.

Завдяки тому, що Міністерство економіки оприлюднило дані, ми проаналізували інформацію щодо проектів за останні два роки. Ми нарахували близько 3,5 мільярдів доларів. 3 мільярди пішли на державні органи. Майже половина пішла на програму укриття чорнобильського реактора. Фактично 87% з тих коштів, що ми побачили, забирають державні органи. Зараз ви стежите за тим, як створюють нові органи. Їх фінансують з цієї донорської допомоги.

Донори готові давати, але зараз їх зупиняють дві речі:

• те, що вони не бачать результату;
• ситуація, пов’язана з електронними деклараціями для громадських організацій, стала лакмусовим папірцем.

Ми дуже сміялися, що тільки 6% іде на громадський сектор. Досить багато коштів дається переселенцям зі Сходу напряму, на підтримку бізнесу.

Любомир Ференс: український реципієнт розумний?

Любов Акуленко: Він намагається стати розумним.

Для того, щоб у нас почала ефективно працювати система координації технічної допомоги, треба звертати увагу на питання корупції. Зараз нам треба радіти, що у нас є НАБУ.

У нас є бізнес-омбудсмен, який працює за донорські кошти. Ця організація зараз дуже допомагає бізнесу. У нас є приклади, коли кошти використовуються ефективно. До решти проектів є питання. Зараз у наших органів навіть немає змоги оцінювати вплив.

Любомир Ференс: Навіщо донорам давати комусь кошти?

Любов Акуленко: Щоб не мати біля себе бідних, непрогнозованих і складних сусідів, боротися з хворобами і інфекціями, щоб вони до них не доходили. У них є завжди конкретні цілі, щоб зберегти себе та інвестувати кошти в цікаві проекти.

Поки наші державні інституції не стати повністю ефективними, громадські організації потрібні. В громадських організаціях ми маємо час, щоб витратити тиждень і проаналізувати проблему в секторі. У державному органі цього часу немає. У всьому світі є аналітичні центри. Це нормальна тенденція, коли є люди, які займаються інтелектуальною працею, вони витрачають на це час і пропонують рішення. Вони все життя жили на кошти міжнародних організацій.

Повну версію розмову слухайте у прикріпленому звуковому файлі.