Античні культи та роль жінки у примиренні у військових конфліктах: які сенси вкладають у День матері?

Як світське свято День матері вперше було підтримане активісткою Джулією Ворд Хоув у 1872 році, але не став популярним. Що це за свято, звідки воно прийшло і яке значення має? Говорили з президенткою Асоціації дослідників жіночої історії Оксаною Кісь.

Оксана Кісь: День матері не є міжнародним днем, але його відзначають в різних країнах. У більшості країн це друга неділя травня відповідно до традиції, запровадженої у США на початку XX століття. У різних країнах сенси цього свята є дещо відмінними.

Джулія Ворд Хоув запропонувала відзначати День матері, але тоді вона вкладала в це свято зовсім інший сенс. Це був сенс миротворчості, ролі жінок-матерів у примиренні у збройних війкових конфліктах. У той час якраз тривала громадянська війна в США. Її звернення до жінок у всьому світі стосувалось не святкування материнства, а заклику до матерів спонукати уряди своїх країни взяти активну участь у примиренні, залагодженні будь-яких конфліктів шляхом переговорів, відмови від зброї, насильства і кровопролиття. Якщо ми говоримо про такий сенс Дня матері, то це одна історія. Коли ми згадуємо античні культи богинь-матерів, то це вже інша історія.

Коли ж ми говоримо про те, який сенс вкладався у свято Дня матері, який пропонувала святкувати Анна Джарвіс у 1905 році, то це зовсім інша історія. Оскільки вона хотіла вшанувати свою матір, яка померла незадовго перед тим. Її ідея полягала в тому, щоб щорічно вшановувати працю матерів, не завжди оцінену і вдячну.

Я бачу в Україні пропагування ідеї материнства як центральної складової нормативного образу жіночності, нормативної фемінності. Це буквально вимога до кожної жінки – стати матір’ю. В Україні саме такий акцент: лише за умови, якщо ти народжуєш дитину, ти можеш вважати себе повноцінною жінкою. Це нібито єдине, що може надати сенсу жіночому існуванню.

Мені здається, оце розрізнення між вшануванням матерів за те, що вони народжували й відзначенням досягнень жінок в інших сферах – це дуже концептуальна різниця. Підкреслюючи й відзначаючи оце виняткове значення саме материнської ролі для жінки, при цьому замовчуючи чи ігноруючи інші прояви сучасної жіночності, ми ніби нагадуємо, що єдина справжня жінка – жінка-матір, а всі інші не варті ані поваги, ані подяки. Я не певна, що такий акцент сприяє ширшому залученню жінок до розв’язання актуальних проблем української держави. В Україні є не лише демографічна криза. Україна має багато інших проблем, де жінки цілком здатні себе реалізувати. То чи варто нескінченно оголошувати на материнській функції?

Фото – The Ukrainians.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS