Василь Шандро: Чому 90 років?
Іван Капітонов: 1927-го року на екранах України було показано «Казку про солом’яного бичка», створену В’ячеславом Левандовським. І від цього починається відлік української анімації. Наприкінці 20-х років ще було фільми, але, на жаль, майстерню через політичні моменти ліквідували на початку 30-х. Учні Левандовського відроджували художню анімацію в середині 30-х років, після чого цю майстерню знову ліквідували через політичні моменти.
І тільки після відлиги вдалося знову тим самим людям, які це робили в 30-х роках, створити всім відому творчу художню студію «Об’єднання художньої мультиплікації».
Василь Шандро: Цей перший мультфільм «Казка про солом’яного бичка» не зберігся?
Іван Капітонов: На жаль, з довоєнних мультфільмів дуже мало чого збереглося. Центр Довженко робить велику роботу, знаходить буквально по крихтах якісь анімаційні сюжетики зі збірок окремих кіно новин. Також вдалося в російських архівах знайти перші звукові мультики 30-х, але, на жаль, це поки що все, що ми маємо.
Василь Шандро: Вікіпедія говорить, що цього дня 1937-го року в Голлівуді відбулася прем’єра першого повнометражного фільму «Білосніжка та семеро гномів». І над 20-тихвилинною стрічкою працювало 750 художників. Чи можна собі уявити подібні масштаби в українській анімації?
Іван Капітонов: В українській анімації навряд чи були такі масштаби. Дійсно, на момент 1938-го року в Діснея була розвинена індустрія. Він довів, що анімація може бути комерційною ще у 1928-му році, коли вийшов «Пароплав Віллі» з Міккі Маусом. Розквіт української анімації був у 70-80-х роках, але там все одно не працювало стільки художників.
Де речі, що цікаво: над «Білосніжкою» працював українець Володимир Титла. Він народився в Штатах в родині емігрантів з Тернопільщині, виріс в українській культурі, в пласті, їздив до західної України розмальовувати церкви в село свого батька, поки вона не була захоплена радянською владою.
Василь Шандро: Поговорімо про сам проект «90 років української анімації». Для чого він? Про що ви розповідаєте? Це якісь лекції, покази?
Іван Капітонов: Зараз навіть не всі аніматори в курсі, що була така історія, що їм є, на що спертися.
Все починалося з Фейсбук сторінки, де я просто проводив онлайн ретроспективу українською і англійською мовами. Просто викладав мультики з коментарями. Також був флешмоб «Улюблений мультик», щоб люди згадали про своє дитинство, поділилися, передали естафету, і цей флешмоб підхопило дуже багато людей.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Про радіо «Хартія», його програми та мету. Гість — Сергій Жадан, український письменник, креативний директор… Read More
Чому заповіт — це не тільки права та блага? Про це в етері Громадського радіо розповів Юрій… Read More
Тетяна Трощинська обговорює головні новини тижня з публіцистом Віталієм Портниковим. Read More
Заступник голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Микола Литвиненко розповідає в… Read More
Що відчуває дитина, коли втрачає близьки? Чого варто уникати, аби не травмувати ще більше? Про… Read More
На Херсонщині окупанти відбирають житло місцевих, навіть попри надані документи про право власності. Деталі розповів… Read More