На сайті КМДА з’явилася петиція «Визнати вуличних котів частиною екосистеми міста Києва, дозволити їм вільно жити в підвалах, горищах та інших місцях їх постійного перебування і знищувати гризунів».
Як місто впливає на тварин, а тварини впливають на місто? Дізнаємося у біолога, колишньої співробітниці зоопарку та письменниці Оксани Самари.
Місто на 100% є екосистемою. Всі частини системи взаємопов’язані та впливають одна на одну. Екосистема — система, в якій поєднуються живі організми та середовище їхнього існування. Через екосистему постійно рухається потік енергії, речовини та петлі зворотного зв’язку, які пов’язують популяції.
Саме з цього погляду місто і є екосистемою: взаємозв’язок та взаємовплив, наявність живих істот та середовища їхнього існування. Це середовище урбаністичне, антропогенно змінене середовище, і воно працює дещо інакше. Від лісу, наприклад, відрізняється тим, що при невеликій площі тут більш концентрований потік речовини та енергії. Все, що живить наше місто, не має чіткої межі.
Визнання котів частиною екосистеми — це про нас, про людей. Коти тут жили і житимуть, питання тільки в нашому до них ставленні. Це визнання не впливає на їхнє розмноження, збільшення або зменшення кількості.
Якщо продовжиться нинішня політика поводження із безпритульними котами, їх будуть достатньо активно знищувати, щурі, наприклад, будуть безконтрольно розмножуватися. Адже всі живі організми, не тільки люди, перебувають у зв’язку. Чисельність коливається навколо точки рівноваги, не можна вплинути на неї кардинально, прибрати всіх тварин чи радикально зменшити їхню кількість.
Якщо ми вилучимо з величезної екосистеми котів, буде популяційний вибух серед гризунів, зміна поведінки вуличних собак.
Згідно до статистики, зібраної російськими колегами, здичавілі міські собаки є основною причиною зникнення котів, вони ними харчуються. Життя здичавілих тварин на вулицях міста дуже відрізняється від природного. Коти і собаки — конкуренти за харчовий ресурс, вони хижаки.
Менше котів — більше щурів та собак, переділ територій. Деякі зграї собак почнуть виходити у невластиві для них частини міста. Якщо не взяти під контроль чисельність популяції котів, тварини будуть більше страждати, але повністю їх знищити неможливо. Питання в тому, наскільки гуманно ми їх контролюємо.
Популяція котів може регулюватися кількома способами. Перша стратегія — регуляція розмноження. Зараз ця практика поширена, але є дослідження, які показують, що регулювати розмноження вуличних котів неефективно, бо 90% вуличних котів — колишні домашні. Друга стратегія — відлов без повернення в середовище, постійне утримання і прийняття назад до людей. Часто розплідники тварин стають джерелом безпритульних котів на вулицях. Третя стратегія — місто нічого не робить, не визнає існування проблеми, не визнає, що коти є частиною екосистеми.
Бактерії — царі природи в місті
Зараз ми рухаємося від третьої стратегії до напрацювання притомної стратегії поводження з безпритульними тваринами у місті.
Місто для тварин — безкоштовна велика їдальня. Якби нас поселили у супермаркеті, де все на полицях і безкоштовно. Питання тільки в тому, наскільки швидко ти це візьмеш. Західні дослідники показали, що тварини, які живуть у місті, є більш вгодованими, ніж ті, які живуть у природних середовищах.
Але місто є і більш небезпечним середовищем для тварини. Тривалість життя вуличних котів у місті в середньому рік, собак — два-три роки.
Для котів у місті часто становлять небезпеку саме собаки. Коти — тварини з нестабільною психікою, вони втрачають орієнтацію від контактів із собаками. А після нападу собаки кіт може померти від стресу навіть, коли після цього його приймуть додому.
Стосовно собак, за статистикою неумисне вилучення з популяції становить невеликий відсоток, більш вагомою причиною є умисна діяльність людини. Не забуваємо і про так званих догхантерів: коли місто нічого не робить з проблемою, люди «вирішують» її на власний розсуд. Це не тільки жорстоко, але й безграмотно, веде до інших наслідків, аніж вважають ці люди.