«1+1» став досить жорстким до «слуг народу», але Зеленський залишається для них «священною коровою» — Довженко

Гостями студії були співзасновник Monobank Олег Гороховський, військовий капелан УГКЦ, співзасновник Української академії лідерства отець Андрій Зелінський, підприємець Андрій Федорів, чемпіон Олімпійських ігор Жан Беленюк, засновник компанії Fast Федір Сердюк, журналіст видання Lb.ua, переселенець з Макіївки Донецької області Андрій Оленін, підприємець та інвестор, засновник холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький, докторка наук зі славістики (Кембридж, Велика Британія) Марія Молодик, керівник Української академії лідерства Роман Тичківський та засновник освітньої платформи EdEra Ілля Філіпов.

Медіаексперт та керівник моніторингового відділу видання «Детектор медіа» Отар Довженко поділився своїми роздумами з цього приводу.

Отар Довженко: Я схиляюсь до того, що це була частина певної кампанії зі зміни іміджу та позиціювання Зеленського. Ми спостерігаємо це навколо Дня Незалежності: як він поводився, виступав. Це своєрідне продовження цієї іміджевої кампанії. «1+1» тут виступив майданчиком для зміни іміджевої картини Зеленського. Формат досить винахідливий. У мене є припущення, що це спроба сподобатись тій аудиторії, яка дотепер була якщо не проти Зеленського, то принаймні холодна до нього. Чи це початок президентської виборчої кампанії? Можливо.

Судячи з досліджень та моніторингів «Детектора медіа» «1+1» ​став досить таки жорстким щодо частини фракції «Слуга народу», достатньо критичним до уряду. Єдина людина, яку вони не дозволяли собі чіпати — це особисто Зеленський. Він лишався для них священною коровою. Разом з тим, ще одне моє спостереження: українська політична традиція, що президент не може ні з ким сперечатися. Українські президенти ніколи не вступають в ефірах у суперечки. У принципі всі президенти обирають формат, де говорять вони, а їх співрозмовники можуть хіба що доповнювати.

З погляду політтехнологій це розумно, бо президент не має ставити нікого на свій рівень. З погляду інтересів аудиторії це певною мірою прикро, бо хотілося б бачити не тільки хор однодумців, а й людей, які могли б закинути президенту, що він робить щось не так, як варто було б робити.

Головне, що закидають Володимиру Зеленському — це те, що він клоун, що він несерйозний, що він людина, яка зробила собі ім’я на гуморі й хоче жартома керувати державою. Зараз же він позиціює себе як людину, яка мало знала, не дуже розуміла, у що вона влізла, але потім перегрупувалась і зараз починає розуміти, що таке національний інтерес. Один експерт сказав, що за 2,5 роки ми повернулися до «Армії. Мови. Віри». Ті державницькі цінності, які Зеленський на початку боротьби за президентське крісло висміював, відкидав і заперечував, він зараз визнає і сам підіймає, як прапор.

Ніякі президенти в минулому не намагалися бути близькими до народу аж настільки. Не намагалися бути настільки панібратськими з медіа та громадянами. Зеленський поводився досить панібратськи й з людьми, які з ними спілкувалися вчора в студії. Панібратство до співрозмовників — тактика президента, яка позбавляє зброї. Він може собі дозволити зазирнути виборцям в очі й сказати: «Ну підтримайте нас ще трошечки».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ – «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS