Археолог розповів про розкопки стародавніх підземель Софії Київської

У студії Громадського радіо – Тимур Бобровський, археолог, пам’яткоохоронець, кандидат історичних наук.

Василь Шандро: Що досліджуєте і що вже виявили?

Тимур Бобровський: Той об’єкт, який ми зараз досліджуємо, вперше почали вивчати у 1916 році. Йдеться про комплекс підземних споруд Софії Київської. Активно ці підземелля формувалися у XVII ст., після того, як митрополит Петро Могила відновив там православний монастир і розбудував дерев’яний комплекс монастирських будівель на цегляних підмурках. І ,власне, з цих підмурків починалися підземні господарські споруди.

Люди економили простір і намагалися більше освоїти територію під землею. Довгий час вважалося, що це ходи, а це – традиційні для середньовічних міст господарські споруди у вигляді галерей. Вони були вигідні, по-перше, бо не було холодильників, по-друге, це дозволяло ефективно використовувати простір садиби.

Наприкінці XVIII ст. цю систему під землею використовувати перестали. Згодом підземелля ставали проблемою, бо утворювалися провали.

І от в 1916 році київський археолог Олександр Ертель розкопав 20 м галереї і знайшов там дуже багато побутових артефактів монастиря XVII ст.. Одна із знахідок – берестяна грамота на якій написано «хто знайде цей хід, той знайде великий скарб Ярослава». Та дослідивши її, стало зрозуміло, що зроблена вона у XVIII ст., бо написана чорнилами і скорописом характерим саме для XVIII ст, тому не автентична. От так пожартували. Інша цікава знахідка – на стіні однієї з ніш було видряпано «викопані гроші року…».

Після Ертеля цю площу досліджували у 70-х роках минулого століття.

Провали активізувалися з 2015 року і ми почали говорити, що варто проводити подальші дослідження. І зараз розпочали розкопки на місці того провалу, який утворився у квітні цього року. Підземелля розташовані на глибині 4-5 м.

Територія, яку ми ми зараз досліджуємо, є територією тієї садиби, яка формувалася навколо Софії в ХІ ст.