facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Більш жорсткі умови подання законопроектів зменшать популізм у ВР, — голова КВУ

У рамках проекту «Дослівно» КВУ опублікував перелік лідерів популізму у Верховній Раді

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На зв’язку зі студією — генеральний директор КВУ Олексій Кошель.

«Хвороба популізму — це не український винахід. Вона має місце в багатьох парламентах. Ця хвороба дужне серйозно виражена в українському парламенті. Від неї надзвичайно серйозно страждає законодавча робота. Станом на сьогодні народні депутати України зареєстрували понад 9 тисяч проектів законодавчих актів. Це надзвичайно велика кількість. Це рекорд за останні 20 років. Парламентські комітети завантажені „законодавчим спамом“. Це гальмує роботу», — говорить Олексій Кошель.

Топ-8 популістів у Верховній Раді такий:

  1. Опозиційний блок (81% популістичних проектів);
  2. Радикальна партія (71% популістичних проектів);
  3. Воля народу (майже 65% популістичних проектів);
  4. Батьківщина;
  5. Відродження;
  6. Самопоміч;
  7. БПП;
  8. Народний фронт.

«Нам обов’язково треба змінити підхід до суб’єкта законодавчої ініціативи. Зараз законопроект може зареєструвати один народний депутат. Ми пропонуємо передбачити, щоб суб’єктом законодавчої ініціативи була група народних депутатів з 20 людей. Я переконаний, що ми б могли зменшити кількість «законодавчого спаму» на 20 – 30 %. Подібних механізмів є багато», — вважає генеральний директор КВУ

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО